<

Як слід управляти таким орденом, як ФОС, на всіх його рівнях?



 

ФОС: УНІКАЛЬНА ДУХОВНА ДІЙСНІСТЬ В ЦЕРКВІ

Роздуми над ідентичністю та природою ФОС

 

ЗМІСТ

  1. ЧОМУ НЕОБХІДНО ЗВЕРТАТИСЬ ДО ЦІЄЇ ТЕМИ?
  2. ПРИРОДА ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОРДЕНУ
  3. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
  4. ЦІЛІ ТА ПРЕДМЕТ УПРАВЛІННЯ
  5. ДЕЯКІ КОНКРЕТНІ ПРОБЛЕМИ
  6. ДЕЯКІ МОЖЛИВІ ПРОПОЗИЦІЇ
  7. ПРОЕКТ НА НАСТУПНІ ТРИ РОКИ

 

1.  ЧОМУ МИ ПОВИННІ ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЦІЄЇ ТЕМИ?

 

  • МИ НІКОЛИ НЕ БУЛИ ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМИ ОРДЕНОМ.
  • СТВОРИТИ СПРАВЖНЄ ТА ЕФЕКТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ ЄДНАННЯ ТА ПРИНАЛЕЖНОСТІ ПІСЛЯ 5 СТОЛІТЬ РОЗДІЛЕННЯ НА ОКРЕМІ ЧАСТИНИ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ПРИРОДА ФОС: БІЛЬШ ЗА ВСЕ НЕПІЗНАНІ!
  • ТРЕНУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ЧАСТО ВИКРЕВЛЕНА
  • ОРГАНІЗАЦІЯ СПІЛЬНОТ НА РІЗНИХ РІВНЯХ
  • МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ТА СЛУЖІННЯ: ЖОДЕН З ІСНУЮЧИХ ЗРАЗКІВ НЕ ПІДХОДИТЬ НАМ. Ми унікальні.

 

2. ПРИРОДА ОРДЕНУ

A. ФРАНЦИСКАНСЬКА РОДИНА ТА ФОС ВІДПОВІДНО ДО ЗАДУМУ, ЯКИМ БОГ НАДИХНУВ ФРАНЦИСКА.

Б.  ЄДНІСТЬ ФОС: ОРГАНІЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ

В. ОРДЕН БРАТІВ ТА СЕСТЕР ТА КОЛЕГІАЛЬНІСТЬ

Г. ПРАВИЛО НЕВМІШАННЯ ТА НЕОБХІДНІСТЬ БУТИ ОРДЕНОМ БЕЗ АНАРХІЇ ТА АБО БЕЗЛАДУ

Д.  ЗАВЖДИ СВІТСЬКІ ФРАНЦИСКАНЦІ

Е.  ПОЄДНАННЯ ПОВНОЦІННОГО СВІТСЬКОГО ЖИТТЯ З УСІМА ІНШИМИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЯМИ В ОРДЕНІ

3. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, які перешкоджають Ордену розвиватись в повноті.

  • БРАК РОЗУМІННЯ ТА СВІДОМОСТІ ТИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ЯКІ МИ РОБИМО, СКЛАДАЮЧИ ОБІТНИЦІ
  • БРАК ЗОБОВ’ЯЗАНОСТІ БАГАТЬОХ ЧЛЕНІВ, ЩО СКЛАЛИ ОБІТНИЦІ, ВИХОДИТИ НА БІЛЬШ СЕРЙОЗНИЙ ШЛЯХ НАВЕРНЕННЯ
  • СУТТЄВЕ ІГНОРУВАННЯ СВЯТИМ ПИСЬМОМ, ТВОРАМИ СВ.ФРАНЦИСКА, ОНОВНИМИ ТЕКСТАМИ ФРАНЦИСКАНСЬКОЇ ДУХОВНОСТІ, РЕГУЛОЮ ФОС, ГЕНЕРАЛЬНОЮ КОНСТИТУЦІЄЮ, РИТУАЛОМ.
  • ВІДСУТНІСТЬ ТА/АБО БРАК ВПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР ТА ПРОЕКТІВ ОРДЕНУ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ЙОГО ПРИРОДОЮ.

4.ЦІЛІ ТА ПРЕДМЕТ «УПРАВЛІННЯ»

  • ДОБРЕ ЗНАТИ ЦІЛІ.
  • МАТИ ПРОЕКТ ТА СТВОРЮВАТИ ЗАВЧАСНО УМОВИ ДЛЯ ДІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ПО ЙОГО ВТІЛЕННЮ.
  • ВИБРАТИ ВІДПОВІДНИХ ЛЮДЕЙ ДЛЯ АНІМАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ СПІЛЬНОТИ.
  • ІНСТИТУЦІЇ, СТРУКТУРИ ТА ПРОЕКТИ НЕ ПОВИННІ СТРИМУВАТИ НАТХНЕННЯ ДУХА.
  • ВТІЛИТИ НЕОБХІДНІ ЗАСОБИ ДЛЯ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА САМОВИРАЖЕННЯ.

5. ДЕЯКІ КОНКРЕТНІ ПРОБЛЕМИ

  • ВІДСУТНІСТЬ КОЛЕГІАЛЬНОСТІ ТА ЄДИНОВЛАДДЯ МІНІСТРІВ
  • ХРОНІЧНА ВІДСУТНІСТЬ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ
  • ВИСНАЖЛИВЕ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ РОБОТОЮ ЗАНАДТО МАЛЕНЬКОЇ КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ
  • НЕДОСТАТНЄ ЗАЛУЧЕННЯ НЕОБРАНИХ ЧЛЕНІВ.
  • БРАК ПОСТІЙНО ДІЮЧИХ СТРУКТУР ДЛЯ ПІДТРИМКИ ОСНОВНИХ ФУНКЦІЙ ОРДЕНУ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ НЕОБХІДНУ СОГЛАСОВАНІСТЬ ТА ПОСТІЙНІСТЬ.
  • ВІДСУТНІСТЬ ДОБРЕ ПІДГОТОВЛЕНИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ОСІБ.
  • БРАК ФОРМАЦІЇ ДЛЯ КООРДИНУВАННЯ ТА АНІМАЦІЇ ОБРАНИХ ЛІДЕРІВ СПІЛЬНОТИ ТА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРІВ В МАЙБУТНЬОМУ.
  • НЕДОСТАНІ БРАТЕРСЬКІ ТА ПАСТИРСЬКІ ВІЗИТИ ТА ПІДТРИМКА СПІЛЬНОТ
  • НЕДОСТАТНЄ ЗАЛУЧЕННЯ В СТРУКТУРИ ТА ДИНАМІКУ МІСЦЕВОЇ ТА ВСЕЛЕНСЬКОЇ  ЦЕРКВИ.
  • НЕДОСТАТНЯ ВЗАЄМОДІЯ ТА БРАК ВСЕБІЧНОЇ СПІВПРАЦІ З ІНШОЮ ФРАНЦИСКАНСЬКОЮ РОДИНОЮ.
  • ВІДСУТНІСТЬ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ТА ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
  • БРАК РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ФОС-ФРАНЦИСКАНСЬКА МОЛОДЬ.
  • ВІДСУТНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО ФРАНЦИСКАНСЬКОЇ МОЛОДІ.

6. ДЕЯКІ МОЖЛИВІ ПРОПОЗИЦІЇ

A. СТВОРЕННЯ ПОСТІЙНИХ СТРУКТУР

Б.  ДОСТАТНЄ ТА ПОСТІЙНЕ ФІНАНСУВАННЯ: ДЕЯКІ ПРОПОЗИЦІЇ.

В. ПРОГРАМУВАННЯ, МЕТОДИ РОБОТИ ТА  РЕГЛАМЕНТУ, ЯКІ ВІДПОВІДАЮТЬ РЕАЛЬНИМ ЛЮДСЬКИМ ТА ФІНАНСОВИМ РЕСУРСАМ. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ.

Г. УНІФІКУВАТИ НАЗВИ ТА ФУНКЦІЇ В ОРДЕНІ ДЛЯ ЕКВИВАЛЕНТНИХ СТРУКТУР

  • Місцева спільнота
  • Спільноти вищого рівня: представницькі та виконавчі органи.
  • Правильне інтерпретування поняття «рада» (junta).

Д.  ПІДНЕСЕННЯ ЦІННОСТІ ТА ВИНЯТКОВОЇ ВАЖЛИВОСТІ ДУХОВНИХ АСПЕКТІВ В ПРАЦІ АСИСТЕНТІВ.

Е.  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ В ГЕНЕРАЛЬНІЙ КОНСТИТУЦІЇ.

7. ПРОЕКТ НА НАСТУПНІ ТРИ РОКИ

ЯК СЛІД ОРГАНІЗУВАТИ ТАКИЙ ОРДЕН, ЯК ФОС, НА ВСІХ ЙОГО РІВНЯХ?

ФОС: УНІКАЛЬНА РЕЛІГІЙНА ДІЙСНІСТЬ В ЦЕРКВІ

РОЗДУМИ НАД ІДЕНТИЧНІСТЮ ТА ПРИРОДОЮ ФОС

ВСТУП

З моменту оприлюднення Регули, затвердженої Папою Павлом VI, і до сьогоднішнього часу Францисканський Орден Світських зіткнувся з багатьма життєвими та важливими проблемами:

  • Уніфікація Ордену, яка вимагає роки жорсткого зобов’язання та величезної долі енергії керівників Ордену.
  • Юридична кодифікація власного закону ФОС, Генеральної Конституції, Міжнародного та Національних статутів тощо, а також забезпечення їхнього виконання.
  • Зусилля для об’єднання, надання спільної бази та сенсу приналежності тисячам спільнотам, розкиданим по всьому світу.
  • Інтеграція в різноманітний організм Францисканської Родини, в Церкву та в деякі інші сфери.
  • Щоденна організація складним життям та подіями Міжнародної спільноти (Капітули, братерські та пастирські візити, конгреси, формаційні курси тощо).

 

Ось чому не було зовсім часу для того, щоб зробити глибокі, внутрішні, загальні та індивідуальні роздуми над тим, як необхідно організувати Орден в повній відповідності з його ідентичністю та світськістю – Орден, який існує в 115 країнах і нараховує майже півмільйона членів, включаючи Францисканську Молодь.

1. ЧОМУ ТАК НЕОБХІДНО ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЦІЄЇ ТЕМИ?

Перш за все тому, що ФОС ніколи не був Орденом, організованим з центральною структурою. Орден був поділений на чотири частини, які існували окремо протягом п’ятьох століть. Тому і сьогодні ми стикаємось з проблемами того, як насправді ми переживаємо почуття єдності та приналежності.

Тому що Орден ще не знайшов правильні моделі організації, управління та служіння спільнотам на всіх рівнях.

Тому що є величезні території, на яких все ще залишається міцною залежність від братів-ченців, де світські францисканці ще не здатні виконувати свої обов’язки через те, що подекуди зберігається переконання братів-ченців, що ФОС має бути впроваджений саме ченцями.

З моменту оприлюднення Регули Папи Павла VI Орден зробив грандіозний поступ, починаючи від 5 століть стійкої розрізненості до завершеної єдності… І все ж таки Орден все ще має труднощі в розумінні наступного:

  • Чим насправді є Орден: його ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ПРИРОДА
  • Як він має бути організований і як повинен функціонувати.
  • Які ролі відповідальності та керівництва необхідно ввести.

ФОС – це Орден в повному значенні цього слова, «Істинний Орден навіть якщо це поняття частіше лише вимовляється, ніж розуміється.

МИ, живучи  у звичайних умовах світу, ФОРМУЄМО СПРАВЖНІЙ «СВІТСЬКИЙ» ОРДЕН, насправді занурений в світ.

 

Неможливо, повернувшись назад в нашу історію, знайти там відповідні моделі.

Насправді, навіть в часи нашої повної автономії (1215-1471), незважаючи на всі зусилля наших попередників, Орден ніколи не отримував дозволу організуватись як Орден централізований. Потім, з 1471 по 1978 роки, Орден жив як придаток францисканських чоловічих чернечих Орденів, був під їхнім контролем без будь-якої координації або централізації.

Тільки у 1978 році вперше в історії Орден був визнаний єдиним, автономним та централізованим. Проте лише з 90-х років ми насправді розпочали говорити поняттями конкретної централізованої та дієвої єдності.

ОТЖЕ, МИ ОПИНЯЄМОСЬ В АБСОЛЮТНО НОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ БЕЗ ПОПЕРЕДНЬОЇ ВЛАСНОЇ МОДЕЛІ.

Моделі спільноти

Через відсутність внутрішніх роздумів над тим, чим насправді є ФОС, ми все ще оперуємо моделлю місцевої спільноти, здебільшого звертаючись до одних і тих самих схем, процедур та помилок по відношенню до спільнот вищого рівня, включаючи міжнародний.  Одним з найбільш видимих наслідків цього є те, що розподіл навантаження обов’язками є майже скрізь дуже сконцентрований (часто в патологічній формі), аж до неприродних накопичень відповідальності, що часами проявляється  більше у вигляді «влади», а організації, яка розуміється як служіння. Ті, хто був обраний в Національні (та Регіональні) виконавчі[2] ради, - це ті (в більшості випадків не більше 2 чи 3 людей), хто бере на себе все навантаження.  Це відбувається тому, що часто немає для цього відповідних людей доброї волі, або тому що деякі (мабуть, занадто багато) люблять відчувати свою важливість та хочуть домінувати над іншими, або тому що «це те, що ми завжди робили» в місцевих спільнотах. 

Це вже більше неприйнятно, незрозуміло та непрактично, що декілька людей по черзі на різних рівнях мають надмірні навантаження та відповідальність, а наприкінці їхнього терміну фізично та психічно виснажені. Так само неможливо прийняти гегемонію окремих осіб або груп людей.

В ПОШУКАХ МОДЕЛІ

Світські францисканці в залежності від різних місцевостей, окрім моделі місцевої спільноти (що не підходить для спільнот більш високих рівнів і часто невірно реалізується на місцевому рівні) по-різному намагались отримати натхнення від моделей, запозичених з організації чернечих Орденів або світських асоціацій різної природи. Однак ці моделі також не підходять і тому не можуть бути застосовані.

Насправді, ми не є ні тими, ні іншими. Їхня ідентичність та природа не є близькою або схожою з нашою.

Ми не є «регулярними» монахами. Вони не мають родинних зобов’язань, живуть під одним дахом та присвячують 100% свого часу життю їхніх Орденів, з якими вони зв’язані обітницею послуху.

Ми не подібні до будь-якого іншого публічного об’єднання або третього ордену (як це описано в Каноні 303).

«Треті ордени» є придатками чернечих Орденів, які ними керують. Вони не мають «капілярів» та вираженого проникання у світ, як ми. Вони не мають справжньої автономії або власного управління, але конкретно контролюються ченцями та залежать від них. Вони дуже відрізняються від нас.

 Публічні асоціації зазвичай мають різні характеристики, місію, розповсюдження та походження у зрівнянні з нами. Більшість з них були засновані в дуже недавні часи. Тому неможливо дивитись на них для того, щоб запозичити моделі організації або схеми функціонування. Більше того, багато так званих «публічних» (світських) асоціацій є часто під контролем духовенства. В будь-якому разі мета даної презентації – це не опис ґрунтовних відмінностей, які існують між ними та нами.

Нам необхідні глибокі та зважені роздуми після певних «експериментувань», щоб ми могли віднайти модель та стиль, які були б відповідними до нашої ідентичності та природи і які могли б бути прийняті цілим Францисканським Орденом Світських.

2. ДЕЯКІ ФУНДАМЕНТАЛЬНІ РОЗДУМИ НАД ПРИРОДОЮ ФРАНЦИСКАНСЬКОГО ОРДЕНУ СВІТСЬКИХ

Ми зіткнулись з багатьма найбільш терміновими та невідкладними проблемами, які тримають увагу лідерів ФОС, починаючи з 1978 року до сьогодні, і почали вирішувати їх, хоч і не завжди в достатньо задовільний спосіб. Тепер наш обов’язок зробити паузу та порозважати над самими собою (ким ми є як світські францисканці) на основі справжньої природи та ідентичності нашого Ордену, а також чудового досвіду, зібраного за останні 36 років – починаючи від впровадження нової Регули, нової Генеральної Конституції, Ритуалу та уніфікованих Статутів.

Хочемо тепер коротко розглянути лише деякі моменти, які, на нашу думку, є суттєвими в розумінні природи нашого Ордену і для розвитку нашої теми.

  1. ФРАНЦИСКАНСЬКА РОДИНА ТА ФОС ВІДНОСНО ЗАДУМУ, ЯКИЙ СВ.ФРАНЦИСК ТРИМАВ ЯК НАТХНЕННЯ ВІД БОГА

1. ФОС: РЕПРЕЗЕНТАТИВНИЙ ВЗІРЕЦЬ, ПРОТОТИП ЦЕРКВИ

Бог надихнув Франциска утворити родину, що складалась з трьох частин і включала в себе всіх членів Божого народу – чоловіків, жінок, світських, ченців, духовенство, самітних та одружених (зразкова модель, вибраний прототип Церкви – Всього Христа), для того щоб люди, повністю уподібнившись Христу, як святий Франциск, могли нести та пропонувати Христа в кожному стані життя, пропонувати всього Христа всьому світові та відбудовувати Церкву в кожній її частині. Перша стаття нашої Регули стверджує це в повній мірі.

Франциск з Асизі не намагався жити Христом, беручи до уваги лише деякі аспекти Його життя. Франциск намагався жити Христом в усій Його повноті, наслідуючи кожну деталь Його життя. Франциск прикладав зусилля для того, щоб бути подібним всьому Христу, так що його навіть називали alter Christus, другим Христом. Ось чому святий Франциск фактично дарував, приніс світові цілого Христа.

Ми повинні слідувати за Христом слідами святого Франциска і прагнути того ж самого уподібнення.

НАШЕ ПОКЛИКАННЯ-МІСІЯ ЯК СВІТСЬКИХ ФРАНЦИСКАНЦІВ Є ІДЕНТИЧНИМИ: МИ ПОВИННІ НЕСТИ І ПРОПОНУВАТИ ВСЬОГО ХРИСТА!!!

Наш Орден насправді є особливим в Церкві, якщо він повністю відповідає Божому задуму та сповнює очікування Церкви.

Для кожного з нас передбачений задум благодаті, який все ще не до кінця зрозумілий та не розроблений.

Ми маємо роль в Церкві, яка повністю відповідає місії святого Франциска, виконується в єдності з усією Францисканською родиною, більш ніж 65% якої ми представляємо!

Тепер для нас настав час жити згідно нашої місії та очікувань Церкви – як індивідуально, так і як Ордену

Святість завжди була присутня в Ордені в окремих особах. Дякуючи Богу завжди є шляхетні, плідні душі. Вони всюди квітнуть. Не тільки у Францисканській родині.

Там, де ми більш за все прагнемо бути і працювати як Орден.

МАЄ БУТИ ПРИЧИНА ТОМУ ФАКТУ, ЩО ПІСЛЯ 8 СТОЛІТЬ ЦЕРКВА, , ПОГОДЖУЮЧИСЬ З НЕВИСЛУХАНИМИ ПРОХАННЯМИ ФРАНЦИСКАНСЬКИХ ПОКУТНИКІВ 13 СТОЛІТТЯ, НАРЕШТІ ЗАБАЖАЛА ЗАВТЕРДИТИ НАС ЯК ЄДИНИЙ, ЦЕНТРАЛІЗОВАНИЙ ОРДЕН!

Звичайно, ця причина існує і відповідає первісному задуму, яким Бог надихнув Франциска. Тепер ми не можемо не виправдати очікувань!

2.  СВІТСЬКИЙ СТАН

Францисканський Орден Світських є передбаченим та необхідним «станом та формою життя», які були натхнені Богом Франциску з Асизі і його Родині для виконання його місії.

Цей «стан» абсолютно непорушний для завершеності, повноти Францисканської Родини та Церкви.

Нам потрібно більш глибоко усвідомлювати  те, що ФОС – це унікальна та суттєва реальність в Церкві, яка має дуже індивідуальні риси.

3. ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ОРДЕНОМ ІЗ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЮ СТРУКТУРОЮ

Франциск з Ассизі офіційно відкрив «апостольську» форму релігійного життя.

В часи святого Франциска існували лише наступні форми релігійного життя: чернеча, пустельницька та канонічна (каноніки). Вони характеризувались тим, що ченці завжди жили в одному місці і були під владою (і все ще залишаються) єпископів місцевих дієцезій.

Франциск відкрив нову «мандрівну» духовну форму життя, яка була у Ісуса та Його апостолів, щоб нести і проголошувати цілому світові Євангеліє та проповідувати покаяння (навернення). Його духовна родина отримала це право прямо від Папи (а не від окремих єпископів), тому вона опинилась під прямою владою Святого Престолу. «Монастир» Франциска знаходиться в світі.

Другий та Третій Францисканські Ордени були засновані для того, щоб виконати ту ж саму апостольську місію/покликання в усьому світі, що і Перший Орден.

Таким чином, Третій Орден, Францисканський Орден Світських, приймає типові характеристики, які представляють собою, СВІТСЬКИЙ (той, який у світі) ПРОЕКТ ДУХОВНОГО ДОСВІДУ СВЯТОГО ФРАНЦИСКА ТА ЙОГО АПОСТОЛЬСЬКОГО ПОКЛИКАННЯ/МІСІЇ ПО ВСЬОМУ СВІТІ, так як Другий Орден (Бідні Клариски) – це проект духовного досвіду пустельного життя.

Для того щоб виконати цю місію узгоджено та ефективно, Перший Орден по всьому світі потребував єдину, уніфіковану світову структуру, яка б не залежала від окремих єпископів, але підпорядковувалась безпосередньо авторитету Святому Престолу (Папі). 

Подібним чином Третій Орден, ФОС також потребує подібну узгоджену світову структуру та бути під авторитетом Святого Престолу (Папи).

Лише в своїй апостольській діяльності в даній діоцезії як 1-ий, так і 3-ій Ордени залежать від відповідного єпископа, але в своїй організації, внутрішній координації та житті вони завжди підпорядковуються  Святішому Престолу.

Нова Регула ФОС розставляє все по місцям та регулює життя Третього Ордену у відповідності до його природи та ідентичності. І нарешті Францисканська Родина може функціонувати згідно до її первісної спільної місії/покликання.

Тепер трьом гілкам Родини необхідно зрозуміти, що прийшов час відмовитись від індивідуальних «чудових» усамітнень та розпочинати тісно співпрацювати один з одним: Першими Орденам між собою і разом з Другим та Третім Орденами, Третьому Регулярному Ордену та ряду інститутів, які живуть за тією ж Регулою – також між собою та з іншими представниками Францисканської Родини. Все це необхідно втілити в життя конкретно і не лише формально.

Перед нами все ще довгий шлях, щоб досягти цього, і ФОС може зробити багато, діючи як клей та каталізатор для членів Францисканської Родини, як це вже робиться.

Б. ЄДНІСТЬ ФОС

Єдність ФОС  визначена як «ОРГАНІЧНА». Це означає, що кожна спільнота і, як наслідок, кожен її член є частиною одного тіла і представляє  його невід’ємний орган.

«Францисканський Орден Світських … ОРГАНІЧНО ОБ’ЄДНУЄ всі католицькі спільноти, які існують в світі… » (Регула ФОС, 2).

«ФОС поділяється на спільноти різних рівнів з метою підтримання в упорядкованому вигляді єдності і взаємної співпраці між братами і сестрами та їх активної та об'єднуючої присутності, як у місцевій, так і у Вселенській Церкві. ФОС також підтримує також зобов’язання спільнот в їхньому служінні світу, особливо життю в суспільстві» (ГК ФОС, ст.28,2).

 

«Місцеві спільноти групуються у спільноти різних рівнів: регіонального, національного та міжнародного на підставі церковних, територіальних та інших критеріїв. Вони поєднані та погоджені між собою згідно з нормами Регули та Конституції. Це є ВИМОГОЮ ЄДНАННЯ СПІЛЬНОТ, УЗГОДЖЕНОЇ СПІВПРАЦІ МІЖ НИМИ та ЄДНОСТІ ФОС» (ГК ФОС, ст.29.1).

Єдність, координація та зв’язок – надзвичайно важливі вимоги, для того щоб відчувати себе і бути Орденом. Було досягнуто великого прогресу, але ми все ще далекі від того, щоб бути і діяти як одне в Церкві та в світі. Конкретна єдність життя та намірів має наділити нас «силою»  значного імпульсу для нашої місії в світі, в єдності з усією Францисканською Родиною.

В. ОРДЕН БРАТІВ І СЕСТЕР ТА КОЛЕГІАЛЬНІСТЬ

Суттєвим є те, що ВСІ світські францисканці розуміють, що ми є Орденом Братів.

«Господь дав мені братів…Господь відкрив мені, що я повинен жити за святим Євангелієм» (Заповіт св.Франциска, 14).

Покликання ФОС – це покликання жити за Євангелієм в братерській єдності (ГК ФОС, ст.3.3).

Завдяки фундаментальній природі, наш Орден повинен мати АБСОЛЮТНО КОЛЕГІАЛЬНУ організацію та управління.

Ради спільнот відповідають за оживлення та керування, а Ради вищих рівнів також відповідальні за зв’язок та координацію.

«Залишається незмінною

СПІВВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Ради (місцевої) за оживлення і керування спільнотою…

СПІВВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Ради за оживлення і керування регіональною спільнотою…

СПІВВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Ради за оживлення і керування національною спільнотою…

СПІВВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Президії  Міжнародної Ради ФОС… (ГК ФОС ст.51, ст.63, ст.67, ст.74).

 « На  різних  рівнях  кожна  спільнота оживлюється  та  керується Радою  та старшим, які обираються з числа тих, хто склав Обітницю,  згідно  з  положеннями Конституції (34).

       Їхнє служіння протягом визначеного часу є обов'язком, який характеризується готовністю з бажанням та відповідальністю служити кожному брату та спільноті.

       Спільноти можуть мати різну внутрішню структуру, яка утворюється під керівництвом Ради, згідно з положеннями Конституції, відповідно до потреб своїх членів та регіонів» (Регула фОС, 21).

Знову зазначимо, що існує зобов’язання служити індивідам та групам та створювати і втілювати в життя диференційовані структури, дотримуючись Генеральної Конституції, згідно специфічних потреб членів.

В Радах (Президія МР ФОС також є Радою) Старші, які є їхньою невід’ємною частиною, мають дуже чітку роль:

  • очолювання,
  • скликання,
  • представлення,
  • знаку єдності
  • прийняття суспільних та подружніх обов’язків, але перш за все
  • є гарантами виконання рішень Рад та Капітулів.

Старші на всіх рівнях не мають автономної влади в своїх Радах, замість цього вони є слугами рішень Рад та Капітулів.

«…старший/старша, як головна відповідальна особа, повинен піклуватися про впровадження у життя директив та рішень Ради, яку він/вона інформує про свою діяльність» (ГК ФОС 63.1, 67.1, 74.1).

Існує лише один виняток для Генерального Міністра – «втручатись в екстрених випадках, інформуючи про них Президію» (ГК ФОС 74.2 з).

Цей аспект в більшості випадків зазвичай ігнорується більшістю старшими, а також… більшістю Рад!

Ось чому необхідно наново відкривати з повним переконанням братерський вимір смиренного і справжнього служіння, насправді колегіальне та відповідальне управління, щоб старші могли уникнути спокус домінувати чи зневажливо нав’язувати свою волю іншим. Це дуже конкретна проблема, якою ми повинні серйозно зайнятися.

Г. ТОЧНЕ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ «СУБСИДІАРНІСТЬ» ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЖИТИ ТАК, ЩОБ «БУТИ ОРДЕНОМ», А НЕ АНАРХІЄЮ (ГК ФОС СТ. 33)

«1. При керівництві і координації спільноти та Ордену необхідно підтримувати індивідуальність та здібності кожного з братів і сестер та кожної спільноти. Потрібно з повагою ставитися до різноманітності проявів францисканського ідеалу та культур.

2. Радам вищого рівня не слід (не повинні) робити того, що можуть належним чином зробити місцеві спільноти та Ради нижчого рівня; нехай поважають та підтримують їх життєздатність, щоб належним способом могли виконувати свої обов'язки. Місцеві спільноти і зацікавлені Ради нехай піклуються про втілення у життя рішень міжнародної Ради і інших Рад вищого рівня та про реалізацію їхніх програм, пристосовуючи їх, при необхідності, до власних обставин».

Субсидіарність – це не анархія, але врахування місцевих реалій та мужність бути відповідальним.

Субсидіарність необхідна для того, щоб запобігти можливу надмірну втрату влади на нижчих рівнях та «диктатуру» на вищих. Як би там не було, друга частина пункту 2 ясно і наполегливо підкреслює, що ФОС – це Орден і що рішення Міжнародної Ради (вищому органу в Ордені, в якому «правлячим» органом є Президія) повинні бути впровадженими в життя з необхідними адоптаціями.

Д. СВІТСЬКІ ФРАНЦИСКАНЦІ 24 ГОДИНИ НА ДОБУ

Ми світські, посвячені Богу особи і будемо залишатися ними все наше життя.. Наша обітниця – це справжній «шлюб» з Ісусом Христом. Ми урочисто присягаємо жити згідно обітниці кожну мить нашого життя. Ми не можемо і не повинні бути світськими францисканцями лише за назвою або, як багато хто робить, лише тоді, коли маємо настрій.

Е. ПОВНЕ СПІВПАДІННЯ СВІТСЬКОГО ЖИТТЯ З ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ В ОРДЕНІ

Наше життя складається з повного присвячення себе служінню Богу та Церкві в нашому світському стані.

Ми є цінними для церкви та Францисканської Родини в тій мірі, ким ми є та як поводимось як справжні світські.

Якщо наша світськість не дозволяє нам в повноті виконати всі наші завдання в Ордені, ми повинні прагнути допомоги наших братів і сестер, які можуть допомогти нам, а не нехтувати нашими іншими важливими обов’язками нашого повсякденного життя, в родині, на праці тощо. Не можна нехтувати нашими обов’язками світських. Наша специфічна місія та служіння в Ордені в основному фокусуються на повному виконанні наших зобов’язань в сім’ї, на праці, в суспільстві. Не можна ставити під удар своє подружжя, служіння власним дітям, гармонійне сімейне життя, працю і т.ін., щоб виконати своє служіння в структурах Ордену. «Бути світським» означає бути спроможним балансувати між нашими обов’язками та навчатись, як працювати та служити завжди і на будь-якій посаді в спільноті.

«Світськість» (бути в світі для світу) – це теологічний простір, в якому ми в повноті реалізуємо наше покликання.

3. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ, які не дозволяють Ордену повноцінно розвиватись

Нинішня ситуація в Ордені, незважаючи на значний прогрес, який було досягнуто в останні роки, характеризується чотирма основними проблемами:

  1. Відсутність розуміння та усвідомлення зобов’язань, які містяться в обітниці та необхідні для справжньої відповіді на Боже покликання.  

Це результат невідповідної формації та відсутність відповідальності.

  1. Брак зобов’язання багатьох членів розпочати серйозний шлях навернення.
  2. Суттєве незнання Святого Письма, писань св.Франциска, основних текстів Францисканської духовності, Регули, Генеральної Конституції, Ритуалу ФОС…
  3. Відсутність та/або брак впровадження, втілення організаційних структур та проектів Ордену,  властивих його природі, які можуть сприяти задовільному духовному та апостольському розвитку.

Ці теми дуже взаємопов'язані та впливають і визначають одна одну. Ці основні проблеми можна об'єднати в два основні розділи:

БРАК НАВЕРНЕННЯ ТА НЕВІГЛАСТВО.

В обох випадках формація грає визначну роль.

НАВЕРНЕННЯ

Хоч Орден існує як Орден покутників (тобто людей, які в повній свідомості обрали шлях навернення і яким слід дуже добре знати мету, котру необхідно досягти, а саме - досконалу любов і повну відданість Христу за прикладом св.Франциска), здається, що для багатьох світських францисканців справжнє «навернення» - це більше тема для розмов, ніж програма життя, яку необхідно виконувати.

Рідко можна зустріти міністрів,і взагалі осіб, які є відповідальними і служать з покорою та справжнім розумінням служіння. Замість цього часто маємо справу з амбіціями, ухилянням, легковажністю, хтивістю, прив’язаністю до командування, безсоромним  та необґрунтованим використанням ресурсів спільноти, легкою відмовою від посади, якщо рішення не затвердженні негайно, і т.ін.

Це не лише проблема незнання того, що вимагають Регула та Генеральна Конституція, але, що більш важливо, це повна відсутність навернення, справжнього навернення серця та розуму. Визнаючи на словах, що наш зразок наслідування Христа – це Франциск, багато (насправді, занадто багато) світських францисканців дотримуються поглядів та позицій, які є точною протилежністю покорі, послуху, смиренності, пошуку убогості, глибокому розумінню служіння та свідчення, меншості, прикладу св.Франциска.

відсутність справжнього навернення є найбільшою проблемою, з якою ми стикаємось в нашому Ордені. Це розповсюджена проблема вcього Орден

Чи можемо ми, любі брати і сестри, абсолютно чесно стверджувати, що ми щиро навернені, як Франциск, чи, принаймні, вийшли на справжній шлях навернення?

НЕОСВІЧЕНІСТЬ

Навіть не зважаючи на щасливі винятки, ми часто (занадто часто) спостерігали, що в Ордені звичка читати, вивчати та розважати над Євангелієм не є настільки розповсюдженою практикою, як це насправді має бути. («Світські францисканці повинні якнайчастіше уважно читати Євангеліє, переходячи від Євангелія до життя та від життя до Євангелія» , -  Регула ФОС, ст.4).

Дуже рідко читаються інші книги Нового Завіту, і благословенні ті, хто має глибоке бажання регулярно читати Старий Завіт.

Писання св.Франциска і його біографія ледве або поверхнево відомі, ба навіть зовсім невідомі. Багато світських францисканців просто живуть загальними місцями. Вони час від часу відвідують конференції деяких добрих братів-монахів і рідко навідуються самостійно і  наполегливо до Священного Писання, Францисканських джерел і фундаментальних текстів ФОС.

Регулу також не дуже добре знають, ще менше Генеральну конституцію!

Орден залишається невідомим, непізнаним, члени не знають, як він функціонує, ігнорують фундаментальні правила, на яких базується єдність та структурне життя Ордену.

Роками ми відповідали на проблемні питання десятків і десятків братів і сестер, відповідь на які можна знайти, просто відкривши на певній сторінці Конституцію!

Якщо, починаючи з себе, всі ми будемо бажати займатись цими проблемами, тоді ми зможемо прийняти і вирішувати разом з братами і сестрами по всьому світу проблему структур та управління Ордену, а після певного випробувального періоду - знайдемо рішення, які повністю будуть відповідати природі нашого Ордену.

Ми повинні мати відвагу, щоб спитати себе, як раніше: скільки з нас можуть чесно сказати, що вони щиро, без погляду назад, стали на дорогу справжнього навернення? Скільки може сказати, що вони оживляються одним лише бажанням уподібнюватись Христу за прикладом Франциска?  

Скільки з нас може стверджувати, що їхня діяльність та поведінка не часто мотивовані рутинним виконанням, формальністю та бюрократичними вимогами, а скоріше завжди спонукані духовним та братерським служінням?

4. ЦІЛІ І ЗМІСТ ПОНЯТТЯ «УПРАВЛІННЯ»

 a. УПРАВЛІННЯ ОРДЕНОМ ОЗНАЧАЄ, В ПЕРШУ ЧЕРГУ, ДОБРЕ ЗНАННЯ ЦІЛЕЙ, які необхідно досягти через управління.

Дані цілі дуже добре відомі: вони досконало описані в Регулі та в Генеральній Конституції. Однак рідко вони стають об’єктом серйозних роздумів, вивчення та конкретного застосування.

б. ЯКІ ЦІЛІ? 

В сутності, мета лише одна: СТАТИ СВЯТИМ (прагнути до досконалої чистоти) і ВІПОВІДНО ЦЬОМУ ВЕСТИ СЕБЕ (місія).

Всі інші цілі витікають з цієї основної мети і представляють її конкретні вирази. Ось цілі, які найбільш безпосередньо можна знайти в нашій Регулі та Генеральній Конституції.

Регула:

  • Прагнути до досконалої чистоти серця в нашому світському стані
  • Жити Євангелієм за прикладом св.Франциска
  • Об’являти харизму святого Франциска
  • Бути свідками та знаряддями місії Церкви
  • Проголошувати Христа своїм життям і словом
  • Відбудовувати Церкву
  • Мати мислення Христа: постійне навернення
  • Будувати більш братерський та євангельський світ
  • Зобов’язання до суспільного життя
  • Зобов’язання до справедливості, миру та чистоти по відношенню до творіння (JPIC).

Вище зазначені цілі не є приватними, які стосуються лише окремих осіб. Вони повністю відносяться до всіх і особливо до лідерів на всіх рівнях

Перш за все, ми повинні виношувати та виконувати всі вказані цілі особисто, а потім безперервно та натхненно працювати, щоб допомогти всім іншим втілити їх в життя.

«Посада старшого або радника - це братерське служіння: це завдання відчувати себе у розпорядженні та відповідальності за кожного брата та спільноту, щоб кожний зміг здійснити тут своє покликання, а спільнота змогла стати справжньою церковною та францисканською родиною, яка активно присутня у Церкві та у суспільстві» (ГК 31.2).

 

Генеральна Конституція:

  • Оживляти та провадити.
  • З’єднувати та координувати.
  • Працювати, щоб всі спільноти на всіх рівнях були по-справжньому об’єднані, сполучені та скоординовані, щоб вони могли формувати один єдиний Орден.
  • Працювати, щоб на всіх рівнях (місцевому, регіональному, національному та міжнародному) була єдність цілей формації, апостольської діяльності, конкретної благодійності, загальних цілей служіння в Церкві та в світі, спільні цілі проголошення Доброї Новини та свідчення (євангелізація).
  • Періодичні територіальні зустрічі, для того щоб досягти  об’єднання  взаємних знань, ділення і планування. 

 Як ми вже казали вище, єдність, координація та зв’язок  - надзвичайно важливі цілі, скеровані на те, щоб відчути себе правдивим Орденом і бути ним.  Залишається все ще багато роботи, щоби досягти цієї мети. І (найгірше повторювати це), якби ми керувались досягненням конкретної єдності життя та намірів, ми могли б стати надзвичайно міцним «знаряддям», щоб разом з Францисканською Родиною здійснити нашу місію в світі.

 

«Місцеві спільноти групуються у спільноти різних рівнів: регіонального, національного та міжнародного на підставі церковних, територіальних та інших критеріїв. Вони поєднані та погоджені між собою згідно з нормами Регули та Конституції. Це зобов’язання єдності спільнот, правильної співпраці між ними, та єдності ФОС» (ст.29,1).

 

в. Для того, щоб здійснити цілі, важливо ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНИХ ЛЮДЕЙ, не піддаючись спокусі голосувати за своїх друзів, своїх «союзників», вигідних для нас і наших цілей. Люди, яких ми обираємо, повинні добре знати природу Ордену та його правила, а також мати особливі таланти, необхідні для здійснення того, що потребує спільнота в даний момент.

«Відповідальними за ФОС на кожному рівні повинні бути брати і сестри, які

  • склали довічні Обітниці,
  • Переконані у цінності євангелічного францисканського життя,
  • Зацікавлені життям Церкви та суспільства та мають широке церковне бачення,
  • Відкриті для діалогу,
  • Готові надавати та отримувати допомогу та співпрацювати» (ГК 31,3).

 

г.  Після уточнення цілей необхідно МАТИ ПРОЕКТ, а також запобігливі дії та необхідну і ефективну організацію для його впровадження.

 

Дуже часто при відсутності конкретних проектів ми допускаємо, щоб випадковості домінували над нами та нав’язували нам свої пріоритети та програми дій. Це дуже поширена тенденція – чекати проблеми і лише потім втручатися, замість того щоб створювати базу для запобігання цих проблем. Таким чином ми в результаті починаємо діяти після того, як щось трапиться, замість того щоб планувати різні ситуації і керувати ними для того, щоб досягти поставленої мети.

 

ІНСТИТУТ, СТРУКТУРИ ТА ПРОЕКТИ НІКОЛИ НЕ ПОВИННІ придушуватись або бути перешкодою для натхнень духа, які виникають в усіх нас.

Необхідно мати добре продумані, конкретні проекти, які відповідають духовним та інституціональним цілям, що їх потрібно досягти: ми є Орденом, і слово «Орден» нагадує нам про необхідність організувати наше життя в регулярний та законний спосіб, для того щоб виконати наше спільне покликання та місію. Однак це не повинно бути по-бюрократськи.

Інституція ніколи не повинна гасити або гальмувати натхнення, які Святий Дух вільно пробуджує в людях.[8] Тому лідери на додаток завжди повинні бути дуже уважними до розпізнання цих імпульсів. Ми повинні навчатись слухати, розпізнавати і, якщо необхідно, бути в змозі змінювати наші рішення.

 

г.  Нарешті, абсолютно суттєвим є повноцінно розвивати та розумно застосовувати всі ІНСТРУМЕНТИ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ, які пропонує наша Генеральна Конституція, а також слідувати потребам навколишнього середовища, культури,  соціально-політичного різномаїття, характерні для кожної країну, в рамках нашої Регули та Генеральної Конституції.

На практиці цього ніколи не відбувається! Достатньо подивитись, як створюються Національні статути, для того щоб зрозуміти, як мало серед них «особливих». Часто Статути є частково або повністю дублікатами Генеральної Конституції!

«Національні Статути повинні встановлювати критерії для організації ФОС у країні. Застосування цих критеріїв віддається на мудрий розсуд аніматорів, зацікавлених спільнот та національних Рад» (ГК ФОС 29,3).

Ця стаття ясно вимагає шукати конкретних та особливих, індивідуальних шляхів для організації Ордену, спираючись на віддану (благо розумну) творчість відповідальних, необхідну для кращого здійснення поставлених завдань.

«Там де цього вимагає ситуація середовища, та потреби членів, у межах спільноти, під керівництвом тієї ж самої Ради можуть бути організовані секції або групи, які поєднують членів зі спільними інтересами, специфічними вимогами та ідентичною діяльністю. Ці групи можуть виробити для себе власний регламент зібрань та діяльності, залишаючись при цьому вірними вимогам, які походять з приналежності до спільноти. Національні Статути визначать необхідні критерії для організації та діяльності таких секцій та груп» (ГК ФОС 34).

Ця стаття також пропонує широкі перспективи для організації структур, які відповідають втіленню завдань Радами спільноти. Ми маємо навчатись, коли це має місце та може бути застосовано, як не обмежувати прочитання статей ГК ФОС.                                                                                                                            

5. ДЕЯКІ КОНКРЕТНІ ПРОБЛЕМИ

 

Ми визначимо лише деякі проблеми, які виходять з нашого досвіду та особистого відчуття. Пізніше кожному з Вас слід запропонувати свій власний конструктивний вклад в ці та інші можливі теми на основі власного досвіду та відчуття.

1.  відсутність колегіальності та нерозуміння ролі старших!!! 

Це найчастіша проблема в Ордені. Вона існує не лише тому, що є старші, які думають, що вони були призначені для того, щоб мати абсолютну владу, але також тому що є радники, які впевнені в тому, що старший є відповідальним та вповноваженим робити все або є тим, хто просто не хоче бути задіяним у служіння.

Вирішення цієї проблеми повністю знаходиться в нашій Регулі та Генеральній Конституції. Ми вже мали справу з цією темою, коли розглядали пункт В розділу 2 на сторінці 9 та 10 цього звіту.

2. Радники, які не приймають втручань від Старших та Рад.

Це відбувається через індивідуальні якості особистостей, брак спілкування та незнання, а також тому, що вибір окремих кандидатів (це тепер стає модним) на Капітулах дає цим людям невірне враження про те, що Капітули передали їм прямий та особистий мандат і, як наслідок, вони вважають, що вони є відповідальними безпосередньо перед Капітулом, а не перед радами. Це абсолютно невірно! Необхідний методологічний та зрілий роздум для того, щоб усунути цю серйозну помилку.

3.  Хронічна нестача фінансових ресурсів!!!

Ми все ще користуємось системою фінансових внесків Національних спільнот, яка довела свою неефективність та неможливість давати добрі результати.

Ми фактично не маємо жодних інших джерел доходів.

4. Виснажливе навантаження тих людей з рад, які насправді зобов’язались служити братам.

Така ситуація призводить до психічного та розумового «виснаження» людей, які зобов’язались служити. Це призводить до значних проблем як для окремих осіб, так і для спільноти в цілому. Це також спричинює втрату сенсу відповідальності для інших членів Ради та членів спільноти і сприяє можливому авторитарному управлінню, яке принижує спільноту та колегіальність.

5. Недостатня участь (або її повна відсутність) невибраних членів ФОС в діяльності на всіх рівнях!!!

Структури завжди повинні звертатись до найкращих вмінь, здібностей, досвіду та корисності служіння в спільнотах навіть з боку невибраних членів. Вибрані члени завжди будуть мати остаточну відповідальність та мудре координування всіма структурами.

 «(Всі) брати та сестри несуть спільну відповідальність за життя спільноти, до якої належать, та за ФОС, як органічне об'єднання усіх спільнот, поширених у світі» (ГК ФОС 30,1).

6. ВІДСУТНІСТЬ постійних структур для підтримки основних керівних функцій та фундаментальної діяльності Ордену.

 Це те, що обумовлює проблему, згадану в пункті 4, і є результатом того, що було описане в пункті 5. Деякі стабільні, впорядковані структури необхідні, щоб гарантувати:

  • Наступництво в передачі змісту та заходів на довший термін.
  • Виконання всіх завдань Ради
  • Справедливий розподіл навантаження та підвищення ефективності в реалізації завдань.

В Ордені поширена тенденція приймати повсюдно неприйнятну «викривлену систему», вживану в політичному світі. Коли старші та Ради змінюються, змінюються також їхні співпрацівники, незалежно від того, чи були вони добрі чи погані. Також схильні радикально змінюватись всі налаштування систем та проекти попередньої «адміністрації», навіть якщо всі вони працювали належним чином.

Одна річ, дати новий імпульс, скоректувати явні помилки та впровадити нові основні проекти, інша справа розпочати все наново тільки тому, що нові старші або нові члени бажають діяти відповідно до своєї уяви та подоби, а також затвердити свою «владу» та перевагу!

На міжнародному рівні немає ефективних та скоординованих систем децентралізації.

7.   Самоізоляція та надмірна локалізація в парафіях або місцевих спільнотах. Міцна залежність від чернечих згромаджень.

8.   Суттєвий брак добре підготовлених та придатних осіб!!!

Це одна з причин, чому неможливо створити діючі, тривалі структури. Така відсутність добре підготовлених людей перешкоджає Ордену розвивати внутрішні «ноу-хау». Це вимагає від Ордену намагань шукати допомоги ззовні і дуже часто, навіть якщо з’явиться така зовнішня кваліфікована допомога, ці люди не можуть говорити мовою світських францисканців і можуть значно не знати їхні актуальні потреби, історію, Регулу, ідентичність тощо.

9.   Братерська та пастирська візитація!!!

Час, який ми присвячуємо братерській та пастирській візитації Національних спільнот (справа зі спільнотами нижчих рівнів ще набагато гірша), і тим паче місцевих спільнот,  завжди надзвичайно обмежений, особливо коли з’являються проблеми, які вимагають часу та персональної присутності. Фактично неможливо завжди підтримувати постійний дієвий контакт та при потребі тривалу присутність візитаторів на місці, для того щоб супроводжувати та вирішувати проблеми, що виникли. Часто проблеми, які ми виявляємо (і які ми рідко спроможні повністю вирішити), потребують прямої, повторної та тривалої присутності.                                                                                                                                                                 

10.  Недостатнє залучення в церковні структури та динаміку (місцеву, діоцезіальну, загальну, див.ГК 62.2б, 66.2 і).                      

11. Недостатня взаємодія в конкретні та дієві строки з іншими представниками Францисканської Родини. Брак спільних завдань та діяльності.

З цієї точки зору, монахи більш обділені, ніж ми, тому що вони зазвичай працюють як єдині ізольовані Ордени. Взагалі, у Францисканської Родини все ще немає достатньої свідомості того, що необхідно діяти всім разом, щоб виконувати спільні апостольські завдання місії та євангелізації. Часто виявляється, що взагалі немає бажання працювати разом.

12. Вертикальна та горизонтальна комунікація в Ордені!!!

З власного досвіду ми дуже добре знаємо, що ланцюжок передачі інформації від Міжнародної спільноти/Президії  і далі, нижче, у більшості випадків зупиняється вже на національному рівні і майже ніколи ця інформація не досягає рівня місцевого. Якщо ми це не виправимо, тоді будемо жити ілюзією того, що Орден зможе змінитись і стати тим, чим має бути.

За невеликим винятком, місцеві, регіональні та національні спільноти не мають контактів, обмінів чи співпраці між собою та не діляться конкретними проектами.

Відсутність комунікації здебільшого є відповідальністю вищих рівнів, які мають завдання координувати та пов’язувати, але це також є відповідальністю місцевих спільнот, які часто не бажають виходити зі своєї мушлі.

Врешті, часто немає горизонтальної комунікації навіть від старших до членів їхніх Рад і навпаки!!!

13.  НЕДОСТАТНЄ розуміння природи взаємовідносин ФОС та ФМ. Відсутність прийняття відповідальності відносно ФМ.

«Францисканська Молодь, як це розуміється Конституцією, та за яку ФОС вважає себе особливо відповідальним, складається з тих молодих людей, які відчувають покликання Святого Духа до набирання досвіду християнського життя в спільноті у світлі послань св..Франциска Ассизького, поглиблюючи своє покликання у лоні Францисканського Ордену Світських» (ГК ФОС, ст.96,2).

«ФОС за своїм покликанням повинен бути готовим ділитися своїм досвідом євангелічного життя з молоддю…» (ГК 96,1).

За рідким винятком , світські францисканці зазвичай не виконують того, що вимагають Регула та Генеральна Конституція!

«ФМ має специфічну структуру та формаційні і педагогічні методи, які пристосовані до потреб молоді…» (ГК ФОС, 96,5).

ФМ отримує широку автономію в ФОС.

В більшості ж випадків, навпаки, світські францисканці очікують та претендують на те, щоб керувати ФМ, а коли ФМ відмовляється від цього, відповіддю є байдужість або мала зацікавленість ними.

Всі обов’язки лежать на ФОС: анімація, відповідна францисканська формація, ділення досвідом євангельського життя.

Знаємо про випадки невірного ставлення та суттєвого небажання ФОС  виконувати свої обов’язки по відношенню до ФМ в багатьох країнах.

 

 «Францисканська Молодь … просить компетентних світських відповідальних…про братерську анімацію» (ГК ФОС 96,6)».

 

«Спільноти ФОС зобов’язуються надати спільнотам ФМ свого брата аніматора, котрий… гарантує відповідну францисканську формацію для світських» (ГК ФОС 97,2).

 

 «Нехай один представник ФМ, що склав Обітницю, визначений своєю Радою, обирається до складу Рад ФОС на різних рівнях; аналогічно, нехай один представник ФОС, призначений відповідною Радою, входить до Ради ФМ того ж самого рівня. Представник ФМ має право голосу в Раді ФОС, якщо він склав Обітницю» (ГК ФОС 97,4).

 

За рідким винятком, ФОС систематично ігнорує обов’язки, які містяться в Регулі та Генеральній Конституції. У переважній більшості місцеві та регіональні спільноти не впроваджують цей обмін представників, що є суттєвим в сприянні тісної комунікації ФМ з ФОС (ГК ФОС 97,3).

Відносини на міжнародному рівні працюють добре.

Церква в контексті Францисканської родини довірила ФОС завдання особливо опікуватись молодими францисканцями, приймаючи їхню власну організацію.

Це завдання має бути повністю виконане з радістю та стійкою впевненістю.

 

ФОС ПОТРЕБУЄ ФМ БІЛЬШЕ, НІЖ ФМ ПОТРЕБУЄ ФОС!

 

6. ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ВИЩЕЗГАДАНИХ ПРОБЛЕМ

 

На основі даного аналізу проблем та в повній відповідності до нашого власного закону ми пропонуємо деякі попередні рішення та робочі гіпотези.

 

Діалог відкритий, тому уповаємо, що якнайбільше світських францисканців також зроблять свій особистий внесок, який має бути плодом Ваших зрілих роздумів  (виявлення та аналізу проблем, глибокого знання природи та принципів Ордену), так щоб можна було сформулювати отримані пропозиції і розпочати діалог всередині самого Ордену.

 

A. СТВОРЕННЯ ПОСТІЙНИХ СТУКТУР

 

Дозволити:

  • Ефективне продовження та наступництво змісту та дій Ордену

 

  • Повне виконання завдань Рад

 

  • «Гуманний» розподіл роботи.

 

  1. ФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР

 

Поєднати та координувати різноманітні проекти (початкова та постійна формація, формація для форматорів і т.ін.), щоб гарантувати всеохоплюючу суттєву єдність в напрямку та узгодженості змістів.

 

Люди, відповідальні за ці проекти, можуть обиратись також з-посеред світських францисканців, які не є вибраними членами Президії чи інших рад. Координація та спрямування Формаційного Центру буде завжди залишатись безпосереднім обов’язком Президії (або інших Рад).

Можливість вибору людей, які не належать до Президії чи Рад, буде гарантувати вклад найбільш кваліфікованих, обізнаних та здатних осіб з усього Ордену.

 

 

  1. ПОСТІЙНИЙ ОРГАН ДЛЯ КООРДИНАЦІЇ ОБ’ЄДНАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВСЕРЕДИНІ ФРАНЦИСКАНСЬКОЇ РОДИНИ НА РІЗНИХ РІВНЯХ.

 

Абсолютно необхідно гарантувати наступництво теперішнього стану речей, мати більш особливу вагу в Родині та не вважати себе завжди меншовартісними.

 

Вочевидь функція представництва належить відповідному Старшому, але старші потребують структури, які б допомогли їм виконати це завдання.

                                                                                                                                  

На сьогодні взаємодії всередині Францисканської Родини занадто обмежені і фактично не існують. Чернечі Ордени все ще співвідносяться самі з собою і не живуть з необхідною силою та переконанням у взаємообміні та співпраці разом з Францисканською Родиною і в самій Францисканській Родині. Більшого прогрессу ми змогли досягти в усвідомленні та відчутті цієї теми, але рівень співпраці та єднання все ще дуже недостатній. В об'єднанні та єдності ФОС діяв як каталізатор та рушійна сила. Він має продовжувати це, підтримуючи структури та ініціативи, щоб з більшим переконанням наново посилити свою роль.  

 

  1. ПОСТІЙНО ДІЮЧА ШКОЛА З ПІДГОТОВКИ ОСІБ, КОМПЕТЕНТНИХ В ОБЛАСТІ ТЕОЛОГІЇ, ДУХОВНОЇ ТА ФРАНЦИСКАНСЬКОЇ ФОРМАЦІЇ, ЮРИДИЧНИХ СПРАВ (КОДЕКС КАНОНІЧНОГО ПРАВА), ЩО Є ГАРАНТІЄЮ ДЛЯ ОДРЕНУ У ВОЛОДІННІ ВЛАСНОЮ ЕКСПЕРТИЗОЮ ТА КВАЛІФІКОВАНИМИ ЕКСПЕРТАМИ (Міжнародна)

 

  1. РІЧНІ КУРСИ ФОРМАЦІЇ (централізовані та децентралізовані) ДЛЯ НЕЩОДАВНО ОБРАНИХ СТАРШИХ, МІЖНАРОДНИХ РАДНИКІВ (обраних також на 2 і 3 терміни) та інших членів Ради. Курси передбачені також для старших інших рівнів.

Необхідно впевнитись у відповідній підготовці тих, хто відповідає за це.

 

  1. КООРДИНАЦІЙНІ СТРУКТУРИ МІЖНАРОДНОЇ ТЕРИТОРІЇ,  включаючи

МІЖНАРОДНИХ РАДНИКІВ ДАНОЇ ТЕРИТОРІЇ, ПІД КЕРІВНИЦТВОМ РАДНИКА-ПРЕДСТАВНИКА ПРЕЗИДІЇ, які виконують функції впровадження проектів Капітулу та Президії.

 

  1. ПОСТІЙНО ДІЮЧА СТРУКТУРА ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ ЗІ СВЯТИМ ПРЕСТОЛОМ, в яку залучені кваліфіковані експерти, котрі звітують безпосередньо Генеральному Міністру.

 

  1. ОБ’ЄДНАННЯ ОСІБ З ВЕЛИКИМ ДОСВІДОМ ЖИТТЯ В ОРДЕНІ, які підтвердили, що володіють якостями духовної рівноваги, духовністю та здібністю встановлювати стосунки, які можуть бути делегованими Генеральним Міністром для Очолення Національних Капітулів або проведення братерської візитації, коли інші члени Президії не можуть цього зробити або коли цього вимагає ситуація. Генеральний Міністр не зобов’язаний делегувати лише членів Президії або Міжнародної Ради і може вибирати делегатів на свій розсуд.

 

  1. СТВОРЕННЯ ВІДДІЛУ ДЛЯ ПОСТУЛАЦІЇ У СПРАВАХ СВЯТИХ.

 

  1. ВІДДІЛ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПИТАНЬ З ПОСТІЙНИМ КАДРОВИМ СКЛАДОМ під керівництвом Генерального Скарбника та  наглядом Радника, призначеного Президією.

 

  1. СПЕЦІАЛЬНІ ВІДДІЛИ ДОСЛІДЖЕННЯ (НАВЧАННЯ)

 

Для проведення соцопитувань, збору текстів, листів, проектів та програм з метою запобігання перенавантаження Президії (та Рад).

 

Президія (або Ради) дадуть чіткі пропозиції та визначать ліміти завдань. Члени Рад (Президії) мають переглянути їх,  підтвердити та схвалити роботу. Рада (Президія) колегіально має перевірити остаточний результат та затвердити його.

 

Для цього Виконавчі Ради повинні вибрати та призначити компетентних осіб (сфера їхніх повноважень та терміни служіння встановлюються на розсуд Ради, що їх призначає), які запропонують постійну співпрацю.

 

· Призначення автоматично скасовуються під час виборчих Капітулів. 

  • Особи можуть бути задтверджені (або змінені у зв’язку з їхньою непридатністю) на необмежений термін – допоки вони не будуть звільнені.

 

Б. ДОСТАТНЄ ТА СТАБІЛЬНЕ ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Ми маємо впровадити системи, які б дозволили нам:  

 

  1. Покращити та оптимізувати фінансове забезпечення завдяки внескам в наш Орден, які на даний момент є єдиним фінансовим джерелом, та

 

  1. Отримувати прибуток на додаток до річних внесків від Національних спільнот.

 

 

Ще не було ні бажання, ні часу зробити сміливі та творчі роздуми для того, щоб дослідити інші способи. Ось можливі ідеї, які ми могли б обговорити:

 

1. ПРЯМЕ ФІНАНСУВАННЯ З ОСНОВИ

 

Національні Ради часто не сплачують всіх своїх внесків, тому що здебільшого вони просто НЕ МАЮТЬ грошей! Вони не отримують достатньо внесків з нижчих рівнів і найчастіше навіть не мають чітких критеріїв щодо таких внесків від спільнот нижчих рівнів.

 

Стаття  30.3 ГК ФОС наголошується, що  «…брати і сестри повинні підтримувати діяльність та покривати витрати спільнот вищого рівня, надаючи як матеріальну, так і іншу допомогу».

 

ГРОШІ ЗАВЖДИ ПРИХОДЯТЬ ІНДИВІДУАЛЬНО ВІД БРАТІВ І СЕСТЕР З МІСЦЕВИХ СПІЛЬНОТ!

 

Ми маємо докладати зусиль, щоб впровадити систему, в якій брати і сестри будуть робити внески прямо зі своїх місцевих спільнот, в різних формах, на користь спільнот вищих рівнів, в тому числі і на користь Міжнародної спільноти.

Якщо кошти, що зібрані безпосередньо «з джерела» і передані вищим рівням своїх країн, вже «позначені» своїм спеціальним призначенням, Національні Ради більше не матимуть занепокоєння (і нездатність) в пошуку коштів.

 

2. НЕРЕГУЛЯРНІ ФІНАНСОВІ ВНЕСКИ НА ОСНОВІ РІЧНИХ БЮДЖЕТІВ ПРЕЗИДІЇ (або Ради).

Проценти квот мають бути встановлені для кожної Національної спільноти на основі актуальних внесків (або можна прийняти інший механізм). Кожна спільнота покликана внести свій відсоток квоти з бюджету, який затверджують щороку.

 

Якщо, наприклад, Національна спільнота повинна внести 10% від загального бюджету, а затверджений Капітулом бюджет складає € 150,000, ця спільнота повинна сплатити € 15,000.

Цей метод дозволить виконати всі необхідні види діяльності, згадані в бюджеті.

 Метод розрахунку на особу базується на кількості членів з вічними обітницями. Використовуючи цей метод, Президія (або Ради) не зможе спланувати, які проекти та види діяльності принесуть очікуваний прибуток, і не зможе зробити те, що Ради або спільноти хотіли б втілити в життя.

 

3. ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ, на багатьох мовах, друк загальних текстів формації, історії, духовності та інших фундаментальних текстів, що освітлюють життя Ордену.

 

Ця діяльність дозволила б:

 

  • розповсюдити однакові тексти формації, культури, історії та духовності по всьому світу, гарантуючи загальну та однорідну формацію

 

  • отримати прибуток від продажів.

 

Звичайно, на міжнародному рівні (або у великих спільнотах) має бути достатня кількість потенційних замовників, для того щоб гарантувати цю діяльність. На міжнародному рівні, навіть якщо будемо вважати, що  лише 10% світських францисканців з усього світу замовлять книжки, ми могли б мати 40.000 потенційних «клієнтів»! Ми повинні навчатись думати глобально.

 

 

В. ПЛАНУВАННЯ, РОБОЧІ МЕТОДИ ТА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ЧАСУ ДЛЯ РОЗПОДІЛУ (без перебільшення) РЕАЛЬНИХ ЛЮДСЬКИХ ТА ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ.  ВСТАНОВЛЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ.

 

  • Не слід перевантажувати програму дій, особливо якщо завдання складні.

 

  • Не планувати те, що перевищує можливості.

 

  • Краще зробити декілька речей добре, ніж намагатись зробити занадто багато і погано.

 

  • Необхідно надавати пріоритети важливим речам, ніж, здавалося б, терміновим.

 

Дуже важливо вдумливо розважати  над кожним пунктом програми, впевнюючись, що всі члени Ради добре поінформовані для того, щоб прийняти вірні рішення.

Теми, які необхідно обговорити та по яким необхідно зробити рішення, треба уважно підготувати завчасно тим, хто буде їх презентувати. Потрібно також підготувати всі пункти, необхідні для обговорення. Всі члени повинні вивчити питання ДО зустрічі, за винятком випадків форс-мажор. Краще зачекати трошки довше та роздивитись всі аспекти справи, ніж просто «покінчити з цим».

 

 

 

 

Г. УНІФІКУВАТИ ЗАКОНОМІРНІСТЬ, НОМЕНКЛАТУРУ ТА ФУНКЦІЇ ДЛЯ ЕКВІВАЛЕНТНИХ СТРУКТУР В ОРДЕНІ

 

ОСНОВНІ СТРУКТУРИ СПІЛЬНОТ:

 

  • Дві спільноти, канонічно затверджені ієрархічною Церквою, є Місцева Спільнота та Міжнародна спільнота.

 

  • Всі проміжні спільноти, Регіональні та Національні, канонічно затверджені повноваженими Радами вищого рівня, Національними та Міжнародною.

 

Місцева Спільнота унікальна за своєю природою.

 

Це місце, де всі брати і сестри безпосередньо живуть і де всі приймають участь в житті та фундаментальних рішеннях Спільноти.

 

Спільноти вищого рівня – це об’єднання відповідних місцевих спільнот.

 

Їхні Ради мають завдання (так само як і Президія МР ФОС) пов’язувати та координувати, оживляти та провадити, згідно вимог даного рівня, без зайвого втручання в те, що місцеві спільноти можуть зробити самі. В структурах спільнот вищих рівнів не живуть всі брати і сестри цього рівня, лише ті з них, кого було обрано у відповідні Ради чи Президію.

 

Обов’язкові функції, передбачені для місцевих спільнот, можуть також бути зразком для інших структур, але вони не є для них зобов’язанням.

 

 

Існують різні схеми формації в Радах та вибору їхніх членів. Перш за все, різним є логічне обґрунтування структур.  

В місцевій спільноті ВСІ члени активно приймають участь в усьому.

В об’єднуючих та координуючих спільнотах (вищого рівня) замість цього має бути репрезентативні механізм та структура, а також виконавчий орган.

 

Для спільнот вищого рівня було б доречно застосувати АНАЛОГІЮ ЗІ СПІЛЬНОТОЮ МІЖНАРОДНОГО РІВНЯ.

 

Іншими словами, в цих проміжних спільнотах наполегливо рекомендується застосовувати критерій, який проводить різницю між двома видами функцій – репрезентативним та виконавчим.

 

Міжнародна спільнота (Орден в цілому) має орган, МІЖНАРОДНУ РАДУ, в якому знаходяться, маючи абсолютно рівне представництво, представники ВСІХ затверджених Національних спільнот. Коли ця Рада збирається на Генеральному Капітулі, вона має вищу законодавчу, радну та виборчу владу в Ордені.

 

 

В цій структурі є Президія (виконавчий орган), яка є інтегральною частиною Міжнародної Ради.

Таким чином, Регіональні та Національні Ради, по аналогії з Міжнародною радою, мають складатись з репрезентативного органу, сформованого представниками нижчого рівня. Ця представницька Рада буде мати в собі виконавчий орган (як Президія МР ФОС), який має завдання управляти Орденом і на практиці втілювати рішення, прийняті на Капітулі.

 

 

Є очевидним той факт, що Виконавча Рада[9] є лише факультативною[10], необов’язковою на регіональному та національному рівнях, в той час як вона є обов’язковою для всього Ордену в цілому.

Можуть бути дуже маленькі регіональні чи національні спільноти, для яких однієї Регіональної чи Національної ради, що мають як представницьку, так і виконавчу владу, достатньо, для того, щоб вибрати Старшого або здійснити будь-які інші функції, які Спільнота вважає за потрібне виконати[11].  

 

 Навпаки, в спільнотах з великою кількістю членів Національним Радам слід завжди мати репрезентативний орган, в якому всі Регіональні спільноти (або місцеві, якщо регіональних немає) мають рівне представництво. Всередині цих Рад повинна бути Виконавча рада (або Національна Президія), сформована тими, хто був обраний на відповідних Капітулах. Така Рада має виконавчі функції між Капітулами.

 

Те ж саме можна застосувати до Регіональних спільнот, зробивши відповідні зміни.

 

Нерідко можна почути, що через невірну інтерпретацію Генеральної Конституції  в деяких місцевостях під словом giunta (італійською), junta (іспанською або португальською), board (англійською) та bureau (французькою) розуміють скорочену групу з 2-3 осіб, які обираються з-посеред тих, кого було обрано на Капітулах, і які наче виконують лідерську функцію, а насправді, придушують авторитет та відповідальність інших законно обраних членів «Виконавчої Ради».

 

 

 

Іншою причина того, чому є суттєвим прийняття цих критеріїв, полягає в тому, що там, де подібні структури (Представницька Рада та Виконавча Рада) не зафіксовані в Статуті, братерські і пастирські візитації не можуть поширюватись на спільноти нижчих рівнів, але повинні зупинятись на окремих членах Виконавчої Ради. Насправді, Генеральна Конституція зазначає: «здійснювати братерський візит до регіональних (національних) Рад»  (67.2.е та 74.2.д) і в більшості країн Ради ідентифікуються лише з членами Вибраних Рад (Виконавчих), без врахування інституції більш представницької Ради.

 

Ось чому визначення та склад Рад є ключовим в даному сенсі.

 

Д. ПІДНЕСЕННЯ ЦІННОСТІ ТА ВИНЯТКОВОЇ ВАЖЛИВОСТІ ДУХОВНОГО АСПЕКТУ В ПРАЦІ АСИСТЕНТІВ

 

Асистенти по праву є членами Рад. Для того щоб мати голос та вагу в рішеннях, враховуючи свою специфічну роль і не тільки, вони неминуче вимушені виконувати ту ж саму роботу світських, коштом своїх інституціональних функцій духовної асистенції, яка повинна залишатись їхнім абсолютним пріоритетом.

Наприклад, є лише 4 Генеральних Асистента, і ми добре знаємо, як вони навантажені працею. Тому вони не мусять обов’язково бути залученими в кожне окреме служіння, комісію, робочу групу чи підгрупу і т.ін., якщо  тільки справи не мають більшого відношення до їхніх функцій або якщо світські не спроможні  виконати конкретні завдання. Вони завжди можуть втручатись  в дискусії, робити свій внесок у пошук рішення, бути поінформованими про всі проекти і включатись в них за бажанням будь-коли.

 

Е.  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ В ГЕНЕРАЛЬНІЙ КОНСТИТУЦІЇ.

 

 

Недостатнє знання Генеральної Конституції більшістю світських францисканців є однією з головних причин того, чому велика кількість зобов’язань не виконуються або просто залишається поза увагою.

 

Ось лише один мікроскопічний приклад того, як припис ніколи не виконується:

 

  • Підготовка щорічного звіту, який необхідно відсилати до Ради вищого рівня після попереднього затвердження Радою спільноти (ГК ФОС 51.2.б).

 

  • Підготовка річного звіту до Національної Ради (ГК ФОС 63.2е (62.2ж).

 

  • Обговорення та затвердження річного звіту до Міжнародної Ради (ГК ФОС 66.2з).

 

За нашими даними, лише 2 чи 3 Національних спільноти повністю виконують ці вимоги, які так ясно описані в Генеральній Конституції. Ситуація в спільнотах нижчого рівня, вочевидь, ще гірша.

 

ЧОМУ ЦЕ НАСТІЛЬКИ ВАЖЛИВО, ЩОБ ГЕНЕРАЛЬНИЙ КАПІТУЛ ОБГОВРЮВАВ ЦІ ПИТАННЯ?

 

Тому що роздуми над цими питаннями та рішення, які з них випливають:

  • Повинні повністю розділятись всіма і в повноті відповідати реаліям всього Ордену,

 

  • Повинні бути сприйняті та адаптовані індивідуально та спільно в усьому Ордені та
  • Мають бути сприйняті та затверджені вищим органом влади Ордену.

 

7. ПЛАН ДІЙ НА НАСТУПНІ ТРИ РОКИ

 

  1. Презентація, яку було запропоновано на Капітулі, даний документ та резюме, яке прийде від робочих груп Капітулу, необхідно передати всім Національним, Регіональним та Місцевим Радам, для того щоб вони стали предметом роздумів та вивчення для всіх братів і сестер ФОС з вічними обітницями.

 

  1. Нехай кожна Національна спільнота застосує будь-який метод, придатний, на їхню, думку для того, щоб реалізувати спільні роздуми, і збере найбільш дієздатні та значні пропозиції та роздуми з відповідними мотиваціями.  

 

  1. Всі пропозиції необхідно надіслати Дослідницькому комітету, затвердженому з цією метою Президією МР ФОС, так швидко, як це можливо, але не пізніше, ніж через 18 місяців після Генерального Капітулу 2014 року.

 

  1. Дослідницький комітет при Президії дасть оцінку пропозиціям і представить їх Президії, яка інтегрує найбільш значні пропозиції в заключному документі - Висновках.  

 

  1. Висновки будуть розіслані всім Національним спільнотам для підготовки до Генерального Капітулу 2017 року. Цей документ необхідно буде розповсюдити серед якнайбільшої кількості братів і сестер. Висновки будуть вислані не пізніше, ніж за 4 місяці до Генерального Капітулу ФОС 2017 р.

 

  1. Висновки будуть представлені на Капітулі 2017 року, де їх будуть обговорювати і де за них проголосують, щоб вони стали офіційним документом, який буде виконуватись всім Орденом.

 

 

Ассизі, 3 листопада 2014 року

 

[1] Св.Йоан Павло ІІ, Звернення до Генерального Капітулу, 14 червня 1988 р.

[2] Нам необхідно уніфікувати термінологію та номенклатуру в ордену, для того щоб розуміти всюди, по всьому світі, про що і про кого ми говоримо: junta, giunta, bureau, виконавча рада, пленарна рада, асамблея і т.д. Див. також розділ 6 (Д) даного документу.

[3] В кількісному співвідношенні. На жаль, через нашу розповсюджену відсутність підготовки, нашу постійну суттєву залежність від братів-ченців в багатьох країнах, маленьку значимість, яку ми маємо як світські, нашу затримку в невизначеному «статус кво», в кількісному співвідношенні нас дуже мало у Францисканській Родині, майже немає. Насправді ж, кожен член Родини має рівну гідність. Завдяки нашій чисельній присутності у світі, Францисканська Родина має спиратись на нас з більшою довірою.

[4] Послання св.Йоана Павла ІІ на Генеральному Капітулу, 22 листопада 2002 р.

[5] Це здебільшого витікає з відсутності розпізнання покликання перед складанням обітниць та через поверхневу формацію. Взагалі, ми говоримо про дворічну, трирічну формацію. Але давайте не обманюватись. Якщо в середньому кандидати зустрічаються двічі на місяць протягом 1 години, протягом 10 місяців в рік, 2 роки формації відповідають лише 40 годинам!!! Менше, ніж два дні!!! А самостійна формація взагалі є рідкістю! Більшість кандидатів мають формацію лише під час формаційних зустрічей.

[6] Це довільний переклад і більш достовірний переклад Регули з італійської для більш точної передачі змісту даної статті.

[7] «Той, хто не знає Святого Писання, не знає сили та мудрості Бога. Незнання Святого Письма – це незнання Христа» (С.Джером, Коментар до Книги пророка Ісайі). – Див.також Друге житіє св.Франциска, Челано, LXXI, 105.

[8] В своєму останньому інтерв’ю кардинал Карло Марія Мартіні сказав: «Ми могли б, врешті, шукати людей, які є вільні та більш близькі до своїх сусідів. Такі, як єпископ Ромеро та мученики-єзуїти з Сальвадору. Де герої, які можуть надихнути нас? Проте як би там не було, ми змушені їх рамками інституту».

[9] Термін «Виконавча Рада» використовується в англійській мові, «Бюро» - у французькій, «хунта» - на італійській, іспанській та португальській.

[10] “…може бути створений виконавчий комітет, чиї права та обов’язки визначаються цими самими Статутами» (ГК ФОС ст.62,1; ст.66,1).

[11] «Регіональна Рада призначається відповідно до положень національного Статуту та власного регіонального Статуту» (ГК ФОС ст.62,1); «Склад Національної Ради визначається відповідно до положень національного Статуту» (ГК ФОС ст.66,1).