Чому так, чому так ?!
«О глибино багатства, премудрості й знання Божого!
Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги!
Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником
Йому? Хіба хтось дав Йому наперед, щоб воно було
повернуто Йому назад? Адже все з нього,через Нього і в
Йому слава навіки. Амінь.» Рим.11, 33-36.
Надходить час народження для Вічності святого Франциска. Вересень – місяць особливих спогадів про цю визначну людину, яка здивувала світ своїм
християнським життям, своїм наверненням. 3 жовтня 1226 року, час, який запам’ятався всім, хто доткнувся до славного життя і такої ж смерті святого.
Цей час нагадує нам про його земне життя, спочатку грішне, а потім і святе, а все тому, що Він почув в своєму серці Голос Божий і відповів на Його заклик,
сказав Йому «так» і почав радикальну переміну свого земного життя. Святий Франциск здивував світ і нині люди, які живуть за Божими заповідями, також
дивують світ, який живе за іншими законами, далекими від любові та справедливості.
Сьогодні, Франциску, тебе я згадала,
Бо слава Господня тебе увінчала,
Вона показала, як жить треба в світі,
Щоби не згубитись в страстей розмаїтті!
Хлопчина, що мав і багатство й розваги,
Та мріяв про лицарство в славі відваги,
До Тебе, наш Боже, стосунку не мав,
А славу земну він собі здобував.
Та мудрий Творець Він обрав цю людину,
Щоб славу здобув для прославлення Сина,
Залишив усю марноту він життя,
Пішов він на поклик Бога й Творця!
І світ дивувався, як могло все це статись,
Для чого ж змінив він те грішне життя,
Очевидно, щоб людям усім нагадати
Про сенс і призначення земного буття!
Будь прославлений, Господи, у святому Франциску!
Кожного разу Господь стукає до наших сердець і нагадує про це нам, сучасним людям, пропонує дати згоду на переміни, на навернення, як і в свій
час святому Франциску. Франциск почув, а ми?! Але земний світ з усіма його принадами, не дає можливості зупинитися і зрозуміти, для чого ми живемо в
ньому і як нам жити далі. Господь не примушує, Він пропонує розпізнати Божі знаки в тому часі, в якому ми живемо, але все більше і більше світ
віддаляється від Свого Творця. Принади тимчасового життя закривають наші духовні очі – не бачимо, не чуємо, а скоріше всього не хочемо ні бачити, ні чути.
Чому так, чому так?!
Світ відвернувся від Тебе, наш Боже,
Не хоче Тебе визнавать за Творця,
А жити так людям, ну, зовсім не гоже,
Твердими зробились чутливі серця!
Чому так, чому так, питання лунає,
Де краще живеться, там Бога нема,
Його матеріальне усе заміняє,
Духовна потреба – пусті там слова!
А серце страждає, бо хоче до Бога,
Він бо частинка людської душі,
Без Нього дорога життя – не дорога,
І сенсу не мають усі рубежі.
Колись і Франциск йшов по світу і плакав,
Що люди забули про свого Творця,
Хоч час вже минув, нові люди з’явились,
Та байдужості нашій немає кінця.
Тож знову , наш Боже, молімось до Тебе,
Щоб віру глибоку влив в черстві серця,
До Тебе ж прямує усіх нас дорога,
Хай Духом Святим оживляться серця!
« « «
Чому так, чому так?! Світ забув про свого Творця, ступив на хибну дорогу вседозволеності, яка вільну волю, якою нас наділив Небесний Отець, знищує і
перетворює її на згубу для такого чудового світу. Тверді закам’янілі серця не хочуть стати чутливими до горя, бідності, голоду інших людей. Хіба цього
хоче наш Творець? Небесний Отець, очевидно, відпустив створений світ, своїх не покірних дітей, жити за своїми забаганками, а що з цього вийде і до
чого все це приведе?! Забуваємо, що Господь є нашим життям і спасінням, забуваємо, що «Навіки радітимуть ті, які прийняли Слово, щоб оселилося в
них». (Псалом 5 ). Знищуємо все, що можна: природу, стосунки, можливість жити в любові, мирі та добрі, а ,насамперед, знищуємо свою душу. Не
Господь її знищує, а ми самі своєю поведінкою не залишаємо собі можливості бути такими, якими Він нас створив. Світ нахилився, ось-ось впаде, а люди,
що відкидають Творця, йому в цьому допомагають. Жадоба багатства не має меж: все мало і мало одним людям, коли поруч страждають інші. Чому так?
Чому зникає любов і знищує всі людські стосунки в Бозі, байдужість – головний вірус, який огорнув планету. Святий Франциск з давнини свого
часу( майже 800 років) своїм прикладом, своїм наверненням постійно, а особливо в ці дні, кличе нас до справжнього життя, життя з Богом! Він
нагадує, що так не може бути, бо справедливість волає до Неба і може бути почута. Вільна воля, яку нам вділив Господь, і вседозволеність людини, яка
часто замінює для себе і інших Бога, суперечить Божим заповідям.
Зупинімося, люди,згадаймо для чого ми створені і, можливо, Господь змилосердиться над нами, Своїми не слухняними дітьми і в безмежній
любові до свого створіння врятує нас!
Недарма святий Франциск народився в славі для Неба! Він показав нам, як треба жити, любити, прощати, не бути байдужими. То, можливо, варто
відповісти на поклик святого Франциска?!
Чимало сучасних послідовників і шанувальників святого Франциска прагнуть наслідувати Господа за його прикладом, але це постійна боротьба з собою, зі
світом, вона важка і потребує Божої допомоги. Господи, допоможи! Святий
Франциску молись за нас! Будь прославлений, Господи, у святому Франциску!
А для себе пам’ятаймо,що час спливає і земне життя біжить!
Щасливого не має майбуття
Людина, яка Бога не пізнала,
Живе вона своїм земним життям,
«Божків» матеріальних прославляє.
А час спливає і життя біжить,
Здається тільки народивсь і час прийшов
Відчути тимчасовість отих днів,
В яких себе у Бозі не знайшов!
Прости нас, Господи, Своїх земних дітей,
Тих непокірних, що не слухають Отця,
Звільни думки від тих земних речей,
Що заважають прямувати до Небесного Отця!
Згадуючи народження святого Франциска для Вічності, думаємо, а як же відбудеться наше друге народження, але вже не для землі , а для Неба!
Прийде той час, коли ми всі підемо,
У край небесний, синьо-голубий,
А що візьмемо ми тоді з собою,
Лише багаж любові й віри свій!
Бо всі ми тимчасові в цьому світі,
Живемо у страстей всіх розмаїтті,
А Вічність маємо вже зараз здобувати,
Щоби у спокої на перехід чекати!
Святий Франциску, допоможи нам своїм прикладом освятити наше життя, навчи нас любити, співчувати, прощати, не перейматися поклонінням іншим «божкам», не жити марнотою сучасного світу!
Нехай Господь благословить нас і веде спасенною дорогою за прикладом святого Франциска! Нехай 3 і 4 жовтня, коли весь світ вшановує святого,
будуть для нас, світських францисканців і всіх шанувальників святого Франциска, справжнім святом ! Нехай кожен з нас найде своє місце в цих
визначних подіях, дякуючи Господу за святого Франциска!
Підготувала сестра ФОС м. Житомира
Людмила Павловська.