Духовна та пастирська допомога спільнотам
Францисканського Ордену Світських (ФОС).
У силу своєї приналежності до тієї ж самої духовної родини, Апостольський Престол доручив пастирську опіку та духовну асистенцію ФОС Першому Францисканському Ордену та Третьому Ордену Регулярному (ТОР) (ГК 1,4).
Духовна та пастирська допомога Першого Францисканського Ордену та Третього Ордену Регулярного (ТОР) здійснюється через:
- канонічне закладання спільнот;
- пастирські візити;
- духовну асистенцію для спільнот різних рівнів.
Канонічне закладення місцевої спільноти належить до компетенції регулярного Старшого Першого Францисканського Ордену та відбувається за проханням зацікавлених братів та сестер після консультацій та у співпраці з Радою вищого рівня (ГК 46,1).
Пастирські візити. З метою зберігання вірності харизмі і виконання норм Регули, а також для надання більшої допомоги в житті Спільноти, Старший зі згоди своєї Ради звертається до відповідних Старших монаших Орденів з проханням про проведення періодичної пастирської візитації (Рег.ІІІ 26).
Метою візитації є оживлення францисканського та євангельського духу, забезпечення вірності харизмі та Регулі, пропонування допомоги у житті спільноти, зміцнення єдності ФОС та заохочення до якнайбільшого поєднання з Францисканською родиною та Церквою (Рег.26; ГК 92,1) .
Духовна асистенція. На знак життєвої взаємності, спільності та відповідальності, Ради спільнот різних ступенів звертаються з проханням до Старших монаших Францисканських Родин про призначення відповідних і підготовлених монахів, щоб вони могли виконувати функції духовних асистентів (Рег.ІІІ,26, ГК 91,1).
Духовний асистент – це особа, призначена провінційним міністром для служіння конкретній спільноті ФОС(ГК 89,2) шляхом передавання францисканської духовності та співпраці з спільнотою у початковій та постійній формації братів і сестер (ГК 90,1). Духовний асистент повинен бути францисканським ченцем Першого Ордену або ТОР, щоб свідчити про францисканську духовність та братерську любов ченців до світських францисканців. Якщо немає можливості надати духовну асистенцію спільноті, компетентний провінційний міністр може доручити служіння в якості духовного асистента:
Духовний асистент є членом Ради спільноти,котрій надає духовну асистенцію, має право голосу та співпрацює з нею у всіх видах діяльності (ГК 90,2).
Служіння ченців доповнює, але не замінює служіння старших та Ради світських, до яких належить керівництво, координація та оживлення спільнот на різних рівнях.