Національна Рада ФОС України
2021
Опрацювали: Христина Лопачак OFS
Діна Шабаліна OFS
Людмила Федоренко OFS
Коректор: бр. Володимир Процько ОFМ Cap, духовний асистент Національної Ради ФОС України
З дозволу церковної влади
Серафимський Отець (Seraphicus Patri-archa) св. Франциск Ассізький за свого життя, а також після своєї славної смерті надихнув багатьох вірних світських до служіння Богу у лоні заснованої ним чернечої родини. Він також схилив багатьох вірних світських наслідувати його, не залишаючи, наскільки можливо, свого світського життя. І дійсно, як казав наш попередник папа Пій XI: «Здається, що ще ніколи не було такої людини, в якій образ Ісуса Христа та євангелічний спосіб життя виявився би так яскраво, так виразно, як в особі святого Франциска. Він сам, проголосивши себе Провісником Великого Царя, удостоївся називатися Другим Христом, адже в його образі сучасники та люди наступних століть побачили образ живого Христа. Тому він живий для всіх людей і буде жити у майбутніх поколіннях» (Енцикліка «Rite Expi-atis», 30.ІV.1926; ААS, [18] 1926, стор. 154)**.
Сьогодні, коли всюди розповсюджуються доктрини «легкого життя» та вседозволеності, поширюються тенденції, які віддаляють людину від Бога та надприродних речей, францисканська харизма діє на користь Церкви та людства, – це Ми з радістю констатуємо.
Активно співпрацюючи протягом десяти років, чотири Францисканські Ордени розробили нову Регулу Третього Ордену, або Францисканського Ордену Світських. Це було необхідно, зважаючи на обставини часу, які стали іншими, а також для того, щоби врахувати пропозиції та заохочення Другого Ватиканського Собору. Коли роботу було завершено, чотири Генеральні Міністри Францисканських Орденів звернулися з проханням ухвалити цю Регулу. І тому Ми, наслідуючи приклад деяких Наших попередників, останнім з яких був папа Лев XIII, охоче задовольняємо це прохання. Ми впевнені, що спосіб життя, який проповідувала нам ця чудова людина з Ассізі, отримає нову життєву силу і чудово розквітне під впливом цього документу. Прислухавшись до порад Священної Конгрегації у справах Орденів і Світських Інститутів, яка ретельно вивчила запропонований текст Регули, Ми, ґрунтовно обміркувавши після тривалого роздумування, повнотою Нашої Апостольської влади, силою цього декрету визнаємо і затверджуємо Регулу Францисканського Ордену Світських, а також надаємо їй силу Апостольської постанови, наскільки вона буде узгоджуватися з цим текстом, який зберігається в архіві згаданої Священної Конгрегації у справах Орденів і Світських Інститутів, перші слова якого звучать так: «Іnter spirituales familias» («Серед духовних Родин»), а заключні слова: «аd norman Constitutionum petenda» («згідно з Конституцією»). Одночасно силою цього декрету Ми Нашим авторитетом скасовуємо попередню Регулу, яка називалась «Регула Третього Францисканського Ордену». Ми вирішуємо також, щоби цей документ зберіг свою чинність та юридичні наслідки тепер і в майбутньому, незалежно від постанов, які будуть йому суперечити.
Подано у Римі у Святого Петра, під перснем Рибалки («sub anulo piscatoris») 24 червня 1978 року, 16-го року Нашого понтифікату.
L + S Кардинал Жан Війо,
державний секретар Ватикану
*Оригінал документу знаходиться в Державному секретаріаті Святого Престолу, № 352241.
** Rite Expiatis – восьма енцикліка папи Пія XI, проголошена 30 квітня 1926 року з нагоди 800-річчя з дня смерті св. Франциска Ассізького.
ЛИСТ ЧОТИРЬОХ
ГЕНЕРАЛЬНИХ МІНІСТРІВ
ФРАНЦИСКАНСЬКИХ ОРДЕНІВ
Братам і сестрам Францисканського Ордену Світських з нагоди вручення Регули, схваленої Святим Престолом.
Ми з радістю повідомляємо вам, що Святий Престол Апостольським листом Seraphicus Patriarcha від 24 червня 1978 року «під перснем Рибалки» схвалив змінену Регулу Францисканського Ордену Світських, яка скасовує і заступає місце попередньої Регули папи Лева XIII.
Саме папі Павлу VI дякуємо за цей чудовий дар, який ми отримали від нього незадовго перед тим, як він покинув цей світ. Він любив вас. Багато разів він виявляв свою любов до ФОС і звертався до вас пам’ятними словами: в червні 1968 року та в 1971 році з нагоди 750-річниці Memoriale Propositi.
З 7 березня 1966 року після отримання дозволу Священної Конгрегації у справах Орденів розпочалось оновлення законодавства Францисканського Ордену Світських, і ця справа була довгою і нелегкою.
Ми хочемо відзначити велику роботу, виконану братами та сестрами, а також братерськими спільнотами через Національні Ради, видання «Way of Life» та «Journeys», невтомну працю Президії Міжнародної Ради з часу її заснування у 1973 році.
Найбільш важливим у цій роботі був пошук шляхів діяння Святого Духа і розпізнання присутності та дієвості францисканської харизми в Божому люді в наші часи.
Регула, яку ми сьогодні вам передаємо в руки, – це не тільки плід всієї цієї праці. Церква передає її вам як норму життя.
Насамперед зауважте її євангелічний зміст; прийміть францисканське послання, яке вона містить, і керівництво, котре вона пропонує, щоби жити згідно зі святим Євангелієм.
Один із наріжних каменів цього бажаного оновлення – це повернення до першоджерел: до духовного досвіду Франциска з Аcсізі, а також братів та сестер у покуті, які отримали від нього натхнення та керівництво. Саме цим можна пояснити включення «Листа до вірних» в якості прологу, а також постійні посилання на навчання та приклад св. Франциска.
Інший наріжний камінь – це уважність до Святого Духа в знаках часу.
Отримавши Регулу як основу, ви повинні творчо втілювати в життя її норми і брати на себе відповідальність за діяльність Францисканського Ордену Світських.
Ця творчість та самостійність в окремих випадках повинна бути зазначена в статтях Статуту. Так, як це визначено в 3 статті Регули: «Конкретно впроваджується в життя через Генеральну Конституцію та відповідний Статут».
Ми, францисканські Міністри, разом з усіма нашими братами завжди готові і відкриті на те, щоби запропонувати всім вам нашу асистенцію, щоб ми могли разом прямувати до Господа.
З цими думками і почуттями ми з радістю передаємо змінену Регулу Францисканського Ордену Світських Міжнародній Раді, а через Раду – всім світським францисканцям, які приймуть її як норму життя.
Рим, 4 жовтня 1978 року
Генеральні Міністри:
о. Костантін Козер ОFM
о. Віталь М. Боммарко ОFM Conv
о. Пасхаліс Ривальскі ОFМ Сар
о. Роналд Фалей ТОR
ПРОЛОГ
ЛИСТ ДО ВІРНИХ
НАСТАНОВИ СВЯТОГО ФРАНЦИСКА БРАТАМ ТА СЕСТРАМ У ПОКУТІ
|
Мк 12,30 Мт 22,39 Іс 11,2 Йн 14,23 Мт 5,45 Мт 2,50 Мт 12,50 IКор 6,20 Мт 5,16 Йн 10,15 Йн 17,11 Йн 17,6 Йн 17,8 Йн 17,9 Йн 17,17 Йн 17,19 Йн 17,20 Йн 17,23 Йн 17,11 Йн 17,24 Мт 20,21
|
Всі ті, хто любить Господа всім серцем своїм, усією душею, усім розумом та всією силою своєю, хто любить ближніх своїх, як самих себе і хто має ненависть до гріхів і слабкостей тіла свого, приймають Тіло та Кров Господа нашого Ісуса Христа та приносять гідні плоди покути. «О, які вони щасливі та благословенні, коли так роблять!», бо Дух Господній спочине на них, і в них заснує оселю Свою і місце перебування; вони стануть синами Небесного Отця, справи якого виконують, стануть обручниками, братами та матерями Господа нашого Ісуса Христа. Обручниками стаємо, коли Дух Святий з’єднує вірну душу з Господом нашим Ісусом Христом; братами стаємо для Нього, коли виконуємо волю Небесного Отця. Матерями – коли носимо Його в серці та в тілі нашому і народжуємо Його через Божу любов та чисте й щире сумління, святі вчинки, які мають бути прикладом та світлом для інших. О, яка славна ця річ – мати на небесах Святого і Всевишнього Отця! О, яка свята річ – мати Утішителя, такого гарного і чарівного Обручника! О, яка свята і цінна річ – мати такого ласкавого, смиренного, котрий дарує мир, солодкого, гідного любові, над усе бажаного Брата і такого Сина, – Господа нашого Ісуса Христа, який віддав Своє життя за Своїх овець і молився до Отця словами: «Святий Отче! Заради імені Твого бережи їх, тих, кого Ти Мені передав; вони були Твої, Ти ж передав їх Мені, і зберегли вони Слово Твоє; слова, які Тобою Мені дані, Я їм дав, і прийняли вони їх, і справді зрозуміли, що від Тебе Я вийшов, і увірували, що Ти Мене послав. Молю ж за них: не за світ молю, лише за тих, яких Ти передав Мені, бо вони – Твої. Благослови й освяти їх, віддаю Себе за них у жертву. Та не лише за цих молю, але й за тих, які завдяки їхньому слову увірують у Мене, щоби вони були злучені в єдності, щоб були одно, як Ми. Отче! Хочу, щоб ті, яких Ти мені передав, перебували там, де Я, щоб і вони були зі Мною та й бачили Мою славу у Твоєму Царстві». Амінь. |
ПРО ТИХ, ХТО НЕ ПОКУТУЄ |
|
|
Йн 8,41 Пс 107,27 Пс 119,21 Мк 7,21 2Кор 1,12 Лк 8,18; Мк 4,25 1Йн 4,16 Йн 6,63 Мт 12,36 Рм 14,10
|
Всі ж ті, хто не покутує і не приймає Тіла та Крові Господа нашого Ісуса Христа, хто допускає зло та гріхи, а також віддається порочній жадобі та нечистим прагненням своєї плоті, хто не дотримується обіцяного Господу і є рабами цього світу, хто служить своєму тілу, задовольняючи його прагнення, і турбується марнотою цього життя, – раби сатани, сини його, які чинять його діла. Вони сліпі, бо не бачать справжнього світла Господа нашого Ісуса Христа. Не мають вони духовної мудрості, бо не мають у собі Сина Божого, який є справжньою Премудрістю Отця; це про них говориться: «Пропала вся їхня мудрість», та «прокляті, що від велінь Твоїх блудять далеко». Бачать, розуміють, знають – і роблять зло, самі свідомо гублять свої душі. Відкрийте очі, сліпі та обдурені вашими ворогами – плоттю, світом та сатаною; тому що плоті солодко грішити, та гірко служити Богові; тому що всі пороки та гріхи з серця людини виходять, як говорить Господь у Євангелії. І нічого не маєте – ні в цьому світі, ні в майбутньому. І вважаєте, що довго будете посідати марноту цього світу. Але вас обмануто, бо прийде день і година, про які не думаєте та не відаєте, і яких не знаєте: тіло захворіє, смерть наблизиться, тож помрете гіркою смертю. Бо якщо вмирає людина у смертельному гріху, без розкаяння та відшкодування за гріхи, коли могла це зробити, та не зробила, тоді сатана вириває її душу з тіла з такою силою та болем, про які ніхто знати не може, крім того, хто це терпить. І всі багатства, вся влада, вся премудрість і знання, про які людина вважала, що нібито має, – від неї заберуться. І залишають усе рідним та друзям, а ті заберуть та поділять його маєток, та потім ще й скажуть: «Нехай проклята буде його душа, бо міг би більше лишити нам і більше накопичити, ніж накопичив». А хробаки у той час пожеруть його тіло, так загубить людина тіло й душу у цьому короткому житті і піде до пекла, де зазнає вічних мук. Всіх, до кого дійде цей лист, ми благаємо в любові, якою є Бог, щоби з прихильністю прийняли ці наповнені благодатними пахощами слова Господа нашого Ісуса Христа, в ім’я любові Божої. А ті, які не вміють читати, нехай просять, щоб їм це було прочитано. Нехай їх свято зберігають та живуть ними аж до кінця, бо вони є і духом, і життям. А ті, хто не виконає цього, «дадуть відповідь у судний день», коли всі ми станемо перед судом Господа нашого Ісуса Христа. |
1. Серед духовних родин, покликаних Святим Духом до життя у Церкві2, Францисканська Родина об’єднує всіх членів народу Божого, тобто світських, ченців, черниць і священників, які відчувають покликання йти за Христом слідами святого Франциска Ассізького3. З’єднані взаємною життєдайною єдністю, згідно зі своїм суспільним становищем, вони прагнуть втілювати в життя харизму свого спільного Серафимського Отця у житті та в місії Церкви4.
2. У лоні Францисканської Родини особливе місце займає Францисканський Орден Світських; він органічно об’єднує всі католицькі спільноти, які існують у світі та відкриті для всіх груп вірних. У них брати та сестри, натхнені Святим Духом, прагнуть досягнути досконалу любов у своєму світському стані.
Через складання обітниці вони зобов’я-зуються жити за Євангелієм за прикладом св. Франциска, згідно з цією Регулою, яка затверджена Церквою5.
3. Після «Memoriale Propositi» (1221 р.) та Регул, які були затверджені папами Миколою IV та Левом XIII, ця Регула має за мету пристосувати діяльність Францисканського Ордену Світських до потреб та сподівань Церкви у мінливих обставинах сучасного світу. Роз’яснення цієї Регули належить до компетенції Святого Престолу, а конкретно вона впроваджується в життя через Генеральну Конституцію та відповідний Статут.
Примітки до Розділу I
1 Відомий також під назвою «Францисканського Братства Світських» та «Терціарського Ордену Францисканців».
2 LG 43.
3 Пій XII, Слово до терціарів, 01.07.1956.
4 AA 4:8.
5 Канон 314.
4. Регула та життя світських францисканців полягає в тому, щоби жити за Євангелієм Господа нашого Ісуса Христа, за прикладом св. Франциска Ассізького, для якого Христос був натхненням та центром життя з Богом і з людьми6.
Христос, дар любові Отця, є Дорогою до Нього; Він є Істиною, в яку вводить нас Святий Дух; Він є Життям, яке нам хоче дати в повноті7. Світські францисканці повинні якнайчастіше уважно читати Євангеліє, переходячи від Євангелія до життя та від життя до Євангелія8.
5. Світські францисканці, таким чином, повинні шукати особу Христа, Який живе та діє в братах і сестрах, у Святому Письмі, у Церкві та у літургійних відправах. Віра св. Франциска, яка підказала йому такі слова: «У цьому світі я не бачу тілесним поглядом нічого від Всевишнього Сина Божого, окрім Його Пресвятого Тіла та Його Пресвятої Крові»9, нехай буде для них натхненням і дороговказом в їхньому євхаристійному житті.
6. Поховані та воскреслі разом з Христом через хрещення, світські францисканці стають живими членами Церкви та ще тісніше єднаються з нею через обітницю. Отже, вони стають свідками та знаряддям місії Церкви серед людей, даючи свідчення про Христа життям та словом. Натхнені прикладом св. Франциска та покликані так, як і він, до відновлення Церкви, нехай вони цілком посвячують себе життю у повній єдності з Папою, єпископами, священниками, підтримуючи відкритий, довірливий діалог, який приносить рясні апостольські плоди10.
7. Як «брати та сестри покути»11 за своїм покликанням, заохочені силою Євангелія, нехай вони за прикладом Христа формують свій спосіб мислення та діяльності через радикальну внутрішню переміну, яку Євангеліє називає «наверненням» і яку, зважаючи на людську слабкість, треба розпочинати щоденно12.
На цьому шляху відновлення таїнство примирення – це особливий знак милосердя Отця та джерело благодаті13.
8. Як Ісус істинно поклонявся Своєму Отцю, так і вони нехай зроблять молитву та медитацію душею свого життя та діяльності14.
Нехай вони беруть участь у сакраментальному житті Церкви, особливо в Євхаристії, і нехай приєднуються до однієї з форм літургійної молитви, яка затверджена Церквою, наново переживаючи таємниці життя Христа.
9. Діва Марія, покірна Господу Слугиня, слухняна Його слову та натхненню, з невимовною любов’ю була вшанована св. Франциском і проголошена ним Опікункою та Заступницею його Родини15. Тому нехай світські францисканці також виявляють Марії свідчення своєї безмірної любові через наслідування Її повної відданості своєї волі Богу та принесення Їй довірливої та живої молитви16.
10. Приєднуючись до спасительного послуху Ісуса, Який Свою волю віддав у руки Отця, нехай вони вірно виконують обов’язки свого стану в усіх обставинах життя17. Нехай наслідують Христа, убогого та розп’ятого, та свідчать про Нього навіть у труднощах та в переслідуваннях18.
11. Христос, покладаючись на Отця, вибрав для Себе та Своєї Матері життя бідне і покірне19, хоч і ставився з повагою та пошаною до створених речей. Так і світські францисканці, задовольняючи свої матеріальні потреби, нехай постійно прагнуть духа простоти й убогості, зберігають належну поміркованість щодо матеріальних благ, усвідомлюючи, що згідно з Євангелієм вони – лише розпорядники отриманих благ на користь дітей Божих.
І, як «паломники та мандрівники», які прямують до дому Отця, нехай вони в дусі «заповідей блаженства» намагаються повністю очистити серця від усіх прив’язань, бажання володіти та панувати20.
12. Очікуючи майбутніх небесних благ і зобов’язавшись обітницею жити в чистоті свого серця, нехай вони в повноті віддаються любові до Бога та братів і сестер21.
13. Як Отець у кожній людині бачить риси Свого Сина, Первородного серед багатьох братів22, так нехай і світські францисканці ставляться до всіх людей з пошаною та доброзичливістю, приймаючи їх як дар Божий23 та вбачаючи в них образ Христа.
Нехай почуття братерства зробить їх радісними і готовими стати рівними з усіма людьми, особливо з відкинутими; хай вони дбають про створення для них таких умов життя, які були б гідними створінь, відкуплених Христом24.
14. Покликані з усіма людьми доброї волі до створення більш братерського євангельського світу, для встановлення євангельського світу, для встановлення Царства Божого на землі, а також свідомі того, що «кожний, хто наслідує Христа, Людину досконалу, стає також більш людяним», нехай вони компетентно виконують свої обов’язки в дусі християнського служіння25.
15. Нехай перебувають на передовій суспільства, даючи йому свідчення своїм життям; а також своїми сміливими ініціативами, як особистими, так і спільними, сприяють встановленню Божої справедливості. Нехай у своєму суспільному житті роблять такий вибір, який визначається їхньою християнською вірою26.
16. Нехай цінять працю, як дар та як їхню співучасть у справі творіння й відкуплення людського суспільства та служіння йому27.
17. Нехай вносять у свої родини францисканський дух миру, вірності та поваги до життя, творячи з неї для світу знак відновлення, яке здійснилося через Христа28.
Подружжя, живучи особливою благодаттю таїнства шлюбу, нехай свідчать світові про любов Христа до Його Церкви. Нехай через добре та відкрите християнське виховання радісно простують зі своїми дітьми у життєвому та духовному паломництві, а також нехай шанують покликання своїх дітей29.
18. Маючи особливу повагу до всіх створінь, живих та неживих, «на яких є знамено Всевишнього»30, нехай борються зі спокусами їхнього надмірного використання, стверджуючи францисканську ідею всесвітнього братерства.
19. Як вісники миру, свідомі того, що самі повинні завжди його будувати, нехай шукають шлях єдності та братерського порозуміння за допомогою діалогу, вірячи, що в кожній людині є Боже начало та перетворююча сила любові й прощення31. Як вісники досконалої радості, нехай в усіх обставинах життя несуть людям радість та надію32. Вщеплені у Христове Воскресіння, яке надає істинне значення нашій сестрі смерті, нехай у мирі очікують на остаточну зустріч з Отцем33.
Примітки до Розділу ІІ
6 1 Чел 18:115.
7 Йн 3:16; 10:10; 14:6.
8 AA 30:8.
9 Зап 10.
10 Павло VI, Слово до терціаріїв, ІІІ,
19.05.1971.
11 Рег 1221, пролог.
12 LG 8; UR 4; Paen, Пролог.
13 PO 18:2.
14 AA 4.
15 2 Чел 198.
16 LG 67; AA 4.
17 LG 41.
18 LG 42:2.
19 2 ЛВ 5.
20 Рим 8:17; LG 7:4.
21 Наст 16; 2 ЛВ 70.
22 Рим 8:29.
23 2 Чел 85; 2 ЛВ 26; 1 Рег 7:13.
24 1 Рег 9:3; Мт 25:40.
25 LG 31; GS 93.
26 AA 14.
27 GS 67:2; 1 Рег 7:4; 2 Рег 5:1.
28 Рег 1883 2:8.
29 LG 41:5; AA 30:2-3.
30 1 Чел 80; ПісСонц, 4.
31 Рег 1883 2:9; 3 Т 14:58.
32 Наст 21; 1 Рег 7:15.
33 GS 78:1-2.
20. Францисканський Орден Світських поділяється на спільноти різних рівнів: місцеві, регіональні, національні, міжнародну, кожна з яких зокрема являє собою у Церкві власну юридичну особу34. Ці ж спільноти різних рівнів об'єднані взаємно та підпорядковані одна одній у відповідності до норм цієї Регули та Конституції.
21. На різних рівнях кожна спільнота оживлюється та керується Радою та старшим, яких обирають з числа тих, хто склав обітницю, згідно з положеннями Конституції35. Їхнє служіння протягом визначеного часу є обов'язком, який характеризується готовністю з бажанням та відповідальністю служити кожному брату та спільноті.
Спільноти можуть мати різну внутрішню структуру, яка утворюється під керівництвом Ради згідно з положеннями Конституції і відповідно до потреб своїх членів та регіонів.
22. Місцева спільнота повинна бути заснована канонічно. Вона стає базовою клітинкою всього Ордену і є видимим знаком Церкви, спільнотою любові. Спільнота повинна бути для своїх членів найсприятливішим середовищем для розвитку церковного мислення й реалізації францисканського покликання, а також для надихання братів і сестер до апостольського життя36.
23. Прохання про прийняття до Францисканського Ордену Світських слід подавати до місцевої спільноти, Рада якої приймає рішення щодо прийняття нових членів37. Справжнє вщеплення у спільноту відбувається через період посвячення (постулат), період формації, який триває не менше року (новіціат) та через складання обітниці38.
Вся спільнота сприяє зростанню її членів шляхом підтримання властивого їй способу життя згідно з покликанням.
Вік для складання обітниці та спеціальні францисканські знаки визначаються національним Статутом39.
За своєю природою обітниця є довічним зобов'язанням40.
Члени, які знаходяться в особливо скрутних обставинах життя, повинні у братерському діалозі з Радою спільноти обговорювати свої проблеми. Вихід або виключення з Ордену назавжди, якщо це необхідно, здійснюється за рішенням Ради спільноти згідно з положеннями Конституції41.
24. З метою підтримання духу спілкування та єдності Рада повинна часто і регулярно організовувати зібрання спільноти, а також зустрічі з іншими францисканськими спільнотами, особливо молодіжними. Рада повинна застосовувати відповідні засоби для розвитку францисканського та церковного життя, заохочуючи кожного до життя у спільноті42. Ця єдність поширюється також на померлих братів і сестер через молитви за їхні душі43.
25. З причини необхідності певних витрат для життя спільноти, богослужіння, апостольства, доброчинних справ та ін., всі брати та сестри повинні робити внески відповідно до своїх статків. Місцеві спільноти повинні дбати про витрати Рад вищого рівня44.
26. На знак духовної єдності, спільної відповідальності Ради спільнот різних рівнів згідно з положеннями Конституції нехай звертаються з проханням до старших чотирьох чернечих Францисканських Орденів, з якими
Францисканський Орден Світських назавжди з'єднаний, про призначення відповідних і добре підготовлених ченців, щоб вони могли виконувати функції духовних асистентів.
З метою зберігання вірності харизмі і виконання норм Регули, а також для надання більшої допомоги в житті спільноти, нехай старший зі згоди своєї Ради звертається до відповідних старших чернечих Орденів45 з проханням про проведення регулярної пастирської візитації і до своїх старших Францисканського Ордену Світських вищого рівня про проведення регулярної братерської візитації згідно з нормами Конституції.
«І кожний, хто це виконує, нехай у Небі буде сповнений благословенням Отця Всевишнього, а на землі – благословенням улюбленого Сина Його з Пресвятим Духом Утішителем і з усіма небесними силами та всіма святими. І я, найменший брат Франциск, ваш слуга, наскільки можу, підтверджую вам внутрішньо і зовнішньо це найсвятіше благословення».
Примітки до Розділу ІІІ
34 Канон 309.
35 Канон 309.
36 Пій XII, Слово до терціаріїв, ІІІ,
01.07.1956 р.
37 Канон 307.
38 Рег 1221 29-30.
39 1 Чел 22.
40 1 Рег 31.
41 Канон 308.
42 Канон 309.
43 Рег 1221 23.
44 Рег 1221 20.
45 Рег 1289 16.
СКОРОЧЕННЯ
ФОС – Францисканський Орден Світських (OFS – Ordo Franciscanus Sæcularis)
ААS – Асta Apostolicae Sedis (Акти Святого Престолу)
Кан – Канони з Кодексу канонічного права (ККП) з 1983 року
Рег 1221 – Регула ФОС з 1221 року Меmoriale Propositi
Рег 1289 – Регула ФОС затверджена папою Миколаєм IV буллою Supra montem 18.08.1289.
Рег 1883 – Регула ФОС затверджена папою Левом XIII апостольською конституцією Misericors Dei Filius 20.05.1883.
Скорочення назв творів св. Франциска:
1 ЛВ – Лист до вірних св. Франциска (редакція перша)
2 ЛВ – Лист до вірних св. Франциска (редакція друга)
1 Рег – Регула І Францисканського Ордена незатверджена з 1221 року
2 Рег – Регула І Францисканського Ордена затверджена в 1223 році
Наст – Настанови св. Франциска
Зап – Заповіт св. Франциска
ПісСонц – Пісня брата сонця або прославлення створінь
Біографії св. Франциска:
1 Чел – Фома Челанський, Перша біографія св. Франциска з Ассізі
2 Чел – Фома Челанський, Друга біографія св. Франциска з Ассізі
3 Тов – Легенда трьох товаришів
Скорочення назв документів
Другого Ватиканського Собору:
LG – Догматична конституція про Церкву Lumen Gentium
UR – Декрет про екуменізм Unitatis Redintegratio
AA – Декрет про апостольство мирян Apostolicam actuositatem
PO –Декрет про служіння та життя пресвітерів Рresbyterorum ordinis
GS – Душастирська конституція про Церкву в сучасному світі Gaudium et Spes
Paen – Pænitemini (1966) апостольська конституція Павла VI щодо практики посту