
Минуло 23 роки, як блаженна Мати Елизавета Роза Чацька в віці 85 років відійшла до Вічності. 19 травня 1961 року в Лясках відбулася церемонія поховання, присутність значної кількості знаних людей та шанувальників засвідчила про її велике серце, яке палало незбагненною любов’ю до Бога та ближніх. Маленьке гірчичне зернятко, посаджене на благодатну ниву Божої Любові дало свої рясні плоди. 27 жовтня 2020 року Папа Франциск підписав Декрет, який дав можливість оголошення її блаженною та винесення на вівтар слави.

Закінчується Хресна Дорога Господа нашого Ісуса Христа, закінчується і Великий Піст для кожного францисканця! Час роздумів і постанов переходить у час прославлення Господа, Який склав Своє життя у жертву за всіх нас, спонукаючи нас до навернення!
Про що ми особливо розмірковували в цей період, коли наша країна знаходиться в стані війни. А що таке для нас наша країна ?! Наша країна – це не тільки люди і події, це щось набагато вище. Це – наша матір, яку нам вділив Господь , це – райський куточок, але від кожного з нас залежить, чи буде вона такою! Країна довірена нам людям і ми маємо зробити її кращою, не тільки ми, але і кожен з нас. Що особисто ми зробили для цього, варто запитувати себе кожного вечора, коли лягаємо спати, а, може, краще запитувати кожного ранку, щоб встигнути щось зробити?!

Кожен із нас прийшов у Францисканський Орден своїм шляхом. Човник нашого життя з народження океан життєвих хвиль кидав у різні сторони. Коли ми зрозуміли, що у нашому житті чогось не вистачає, чогось самого головного, щоб наше життя було кращим, то почали звертатися до Бога і мріяти, щоб наш човник приплив до берега де б нам було затишно. Господь вислухав наші молитви й показав нам омріяний берег. Тут і побачили сліди святого Франциска, які привели до Розіп'ятого Ісуса Христа, щоб жити згідно зі святим Євангелія, завжди роздумувати над Словом Божим і бути братами й сестрами у Францисканському Ордені. Всевишній знає наші серця і тому покликав у цей Орден де ми зможемо удосконалюватися, як люди, як християни, як францисканці.

Дорогі брати і сестри у святому Франциску!
Час Адвенту – час радісного очікування на прихід Господа нашого Ісуса Христа на землю! Тому сумуємо тільки над своїми гріхами, бо людська недосконалість спонукає нас працювати над собою! Щире покаяння врятує весь світ і нашу країну, яка героїчно здобуває свою незалежність!

Розпочалася золота осінь. Листопад. Свято Всіх Святих і Усіх померлих вірних. Є над чим подумати. Попереду грудень, коли Новонароджене Дитятко знову прийде на землю, сповіщаючи, що Господь нас не забув! А поки що природа завмирає.

В це свято Франциск нам приходить із Неба,
Духовно приходить, бо є в цім потреба,
Він учнів своїх там завжди пам’ятає,
На справи й служіння благословляє !

До урочистості Літургійного спомину блаженної Матері Єлизавети Рози Чацької, визначеного щорічно на 19 травня
Дорогу до Неба потрібно шукати
Блаженні й святі можуть прикладом стати,
Вони допоможуть дорогу знайти,
А з нею так легко дійти до мети.
Життя промине, як і час пробіжить,
Залишиться тільки блаженна та мить,
Як станемо в Вічності ми перед Богом
І Він запитає, яка ж та дорога?!

Навкруги жорстока і не милосердна війна. Гинуть люди чиїсь сини, чоловіки, батьки. Серед них чимало молоді, плачуть матері, та Господь залюбки приймає їх до Неба, утішаючи тих, хто залишився на землі. Спілкування святих продовжується!

Розпочався Великий піст, особливий час, який вділяється для очищення душі, саме тієї її частини, в якій вирують емоції, чуття і інші людські пристрасті і які віддаляють її від Бога. Очищаючись від них, підніматися до духу, що спілкується з Богом, зануритися у своє внутрішнє життя, радикально його змінювати, перемагаючи свою, часто грішну, людську природу – саме до цього закликав нас святий Франциск, який постійно і радикально змінював себе.

На зустріч з Богом ми чекаєм
У цей щасливий світлий час,
Його в любові прославляєм
І просим, щоб прийшов до нас!