
Великий піст – час очищення душі. І допоможе нам в цьому наш Господь, якщо ми ще раз запросимо Його до свого серця.

Христос народжується! Славімо Його!
Коли ж прийшла повнота часу, Бог послав Свого Сина,
який народився від жінки і був під Законом,аби викупити
тих, які під Законом, щоб ми одержали усиновлення.(Гал.4,4-5)
"Я – Світло, що прийшло у світ (Іоан 12,46)."
"Ви, брати, не в темряві, щоб день Господній захопив вас, як злодій. Бо ви всі – сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ні темряві (І Сол.5,4-5)."
« Почуй, Господи, і помилуй, бо ти Бог милосердний:
помилуй, бо ми згрішили перед Тобою; Ти – вічно
перебуваєш, а ми – вічно гинемо.(Варух,3,2).

«Залиши гріхи наші, відпусти неправди наші і яви милість Твою у годину цю; скоро хай випередять нас щедроти Твої; дай хвалу вустам тих, що упали духом і скрушені серцем; даруй нам мир» (3 Макавейська,2,15 ).

Продовжується Великодній Період. Кожного дня прославляємо Господа у Його безмежній любові до нас, дякуємо за Дар Вічного Життя і Його жертвенну любов на хресті. Він, як ніколи, поруч нас, наш дорогий Господь!

Божі реколекції. Інакше їх не назвеш, бо тимчасово сидячи вдома, ми постійно відчували Божу присутність! Він сповіщав нам Свою науку, кликав до примирення одного з одним, а, насамперед, з самим собою, Господь випробовував нашу віру. Ці реколекції розтягнулися в часі, тим більшою була їхня духовна цінність !

Світські францисканці в умовах земної небезпеки, як нам себе поводити? Про це гарно сказав в своєму Листі-Зверненні наш брат Тібор Каузер, Генеральний Міністр ФОС. Порозмірковуймо над ним!

Кожному світському францисканцю це відомо: і тому, хто вже склав Довічні Обітниці, і тому, хто ще тільки що прийшов і розпочинає свою початкову формацію.

Тема духовних кроків складна для роздумів, але коли ми вже стали світськими францисканцями, то, мабуть, для того, щоб святий Франциск допоміг нам стати справжніми християнами, для цього і маємо робити духовні кроки.
Що таке вірити? Це вірити в щось без доказів, вірити в існування Бога і надприродного життя. Ми віримо в Бога не бачачи Його – ось в цьому і суть нашої віри. Але чи ми усвідомлюємо по-справжньому, що надприродний світ існує, чи прагнемо зустріти Бога в ньому, а не тільки шукати Його в звичайному земному житті? Мабуть, це дивне для нас питання, ми ж віруючі і ніхто в цьому не сумнівається, так нам здається. Звичайно, Бог є в серці кожної людини, є в Святому Письмі, яке написане людьми за натхненням Святого Духа, є в Пресвятій Євхаристії, Адорації, тощо. І Він промовляє до нас, але чому ж так часто ми, віруючі люди, Його не чуємо? Тому що не бачимо духовними очима, не слухаємо духовними вухами!