Йти слідами святого Франциска

Кожен із нас прийшов у Францисканський Орден своїм шляхом. Човник нашого життя з народження океан життєвих хвиль кидав у різні сторони. Коли ми зрозуміли, що у нашому житті чогось не вистачає, чогось самого головного, щоб наше життя було кращим, то почали звертатися до Бога і мріяти, щоб наш човник приплив до берега де б нам було затишно. Господь вислухав наші молитви й показав нам омріяний берег. Тут і побачили сліди святого Франциска, які привели до Розіп'ятого Ісуса Христа, щоб жити згідно зі святим Євангелія, завжди роздумувати над Словом Божим і бути братами й сестрами у Францисканському Ордені. Всевишній знає наші серця і тому покликав у цей Орден де ми зможемо удосконалюватися, як люди, як християни, як францисканці.

Біографи Франциска описували його служіння таким, яким бачили. Убогий жебрак, який просив милостиню, який, не маючи ніякого багатства, був радісний, своїми проповідями прославляв Бога у Його творіннях. Люди по різному реагували на ці проповіді: хто з цікавістю, хто навертався і йшов до Ордену, хто не розумів і повертався до свого багатства.

Одного разу Франциск сказав братам, що підемо проповідувати. Вони пройшли по Ассізі, люди їх зустрічали, давали їм милостиню, але Франциск не сказав ні єдиного слова. Коли прийшли назад, то брати спитали, чого не проповідував, а він відповів, що не тільки слово, але і те, що вони пройшли і люди їх впізнавали — це і є проповідь.

Якось Клара запросила Франциска з братами на обід. Коли їжа була поставлена просто на землю, то Франциск почав звертатися до Бога і Йому за все дякувати. Всі і забули про обід і поринули в молитву. Люди, які були на околиці монастиря побачили велике сяйво над ним і вирішили, що там пожежа і побігли рятувати та побачили, що Франциск з братами, Клара з сестрами знаходяться в стані молитви, в духовному зосереджені.

Франциск наставляв своїх братів, що вони повинні молитися в тиші, розмовляти з Богом, щоб Він  їх почув і дав їм служіння. Брати вирішили прослідкувати за Франциском, як він молиться. Дуже здивувалися коли побачили, що Франциск під час молитви підіймається над землею. Один з братів навіть проповз між землею і Франциском.

Біографи описують, як Франциск ходив до Папи Римського затверджувати Устав. Описують, його як людину миру. Франциск ходив до Султана проповідувати християнство. Султан до нього прислухався і найперші, хто почав будувати Церкви на Святій Землі — були францисканці. І тільки Франциск зміг показати людям, як народився Ісус — Спаситель світу. Вже багато століть за прикладом святого Франциска у всіх Церквах встановлюється Шопка. Це таким бачили Франциска біографи.

А яким бачив Франциска Сам Всевишній? Він побачив в ньому відкрите серце на служіння Богу і людям, який зможе бути убогим жебраком, над яким будуть насміхатися, а він все одно буде прославляти Бога, навертати людей до життя згідно Євангелія. Бог полюбив Франциска за його відданість і нагородив стигматами — ранами, які має Божий Син.

Всевишній, Всемогутній, Боже, поглянь на тих, хто присвятив себе служінню у Францисканському Ордені, не допусти, щоб внаслідок невдач і нехтування з боку ближніх ослабла їхня віра. Зміцни, Господи, те, що здійснив у нас.

Прославимо Бога молитвою святого Франциска: О, Боже! Вчини нас знаряддям Твого миру, щоб ми сіяли любов там, де панує ненависть; прощення там, де панує кривда; мир там, де панує незгода; надію там, де панує розпач; світло там, де панує темрява; радість там, де панує смуток. Вчини так, щоб ми могли не стільки шукати відради, скільки давати її; не стільки шукати розуміння, скільки розуміти; не стільки шукати любові, скільки любити. Бо даючи — одержуємо, прощаючи — отримуємо прощення, а помираючи — народжуємося до вічного життя. Через Ісуса Христа, Господа нашого. Амінь.
 
Підготовлено до дня зосередження під час Великого Посту  11  березня 2023 року форматором Північного Регіону ФОС України сестрою Людмилою Данилко.