Францисканська молодь, як складова частина Францисканської Родини



Францисканська молодь

«Як молодому зберегти чистим свій шлях? –  Лише дотриманням Твоїх слів».
(Псалом 119,9-16).

Такими словами розпочинається цей чудовий псалом. Він пояснює і закликає, як заховати ці слова у своєму серці та усім серцем шукати Бога і не ухилятися від Його заповідей. Молодь у сучасному світі?! Перед нею відкриті різні шляхи і як правильно визначити їх допоможе тільки Божа наука.

Францисканська молодь – це молодь, яка відчула потяг до св. Франциска з Ассизі, яка відчуває покликання Святого Духа до набирання досвіду християнського життя в спільноті у світлі послань св. Франциска Ассизького, поглиблюючи своє покликання у лоні Францисканського Ордену Світських. Так про це говорить нам Генеральна Конституція ФОС.
Францисканська молодь, яка зважилася на цей вузький і тернистий шлях, зробила не простий вибір. Сучасна молодь, яка оточена спокусами земного світу – віртуального, який огорнув своїм «піклуванням» в Інтернеті, сумнівними друзями з сумнівними ідеалами, спокусами різних «практик», магією і  пророкуванням майбутнього , а часто з прихованою видимою чи не видимою одинокістю і першочерговим прагненням матеріального забезпечення, яке ставиться вище правдивих Істин,часто  шукає порятунку там, де його немає.
Одній молодій людині це не під силу, тому і взяли її під опіку брати Першого Францисканського Ордену, які Божою наукою, своїм особистим прикладом свідчать молоді про справжні цінності. Це вияв справжньої братерської любові !

Що ж таке францисканське покликання? Це – голос Божий у  серці тих молодих людей, який його почули, або які ще знаходяться в пошуку значимості цієї пропозиції . Часто,вони знаходиться в стані роздумів, а, іноді, бажаючи відкласти цю відповідь до більш зрілого віку, не поспішають. І це добре. Кожне рішення має бути виваженим, а святий Франциск спостерігає духовними очима і прагне допомогти, підтримати кожне своє майбутнє чадо.
Покликання до святості та апостольство, а також життя у спільноті – основна харизмасвітських францисканців, тому одним із таких засобів спілкування, святий Франциск пропонує зустрічі з братами і сестрами ФОС, де духовний запал, горіння молодих сердець зустрічаєтьсяз більш досвідченими, можливо і мудрішими, християнами, які обрали шлях  наслідування Господа нашого Ісуса Христа  за прикладом святого Франциска.

Зрілість в поєднанні з молодістю ( хоча члени спільноти ФОС досить часто бувають і молодими), сприяють взаємному збагаченню, де зникає оте  вікове протиборство поколінь, що буває приходить до конфлікту батьків і дітей, онуків і правнуків в земному житті. Різниця в десятки років, зміна навколишнього середовища і сприйняття світу – різні  і вони часто призводять до конфліктів і непорозумінь. Чи є це в духовному житті?Що можуть старші люди запропонувати молоді ? Свій досвід, не нав’язуючи його, а свідчачи про нього словами, вчинками і пересторогами. Як правильно піти, яку життєву дорогу обрати? Часто Господь саме через цих духовних людей прагне навчити і застерегти, бо вони  є Його знаряддям і світлом. Надалі ФОС пропонує, але не примушує до вступу до ФОС, але, навіть, якщо це не відбудеться,саме перебування серед Францисканської молоді дозволить не заблудитися у цьому світі, повному небезпек і загроз, хоча і  поповнення рядів спільноти ФОС часто відбувається з Францисканської молоді.
Зібрані біля одного Вівтаря, на спільній Адорації, яку часто проводить Францисканська молодь, за одним святковим столом, прославляючи Господа молитвою та співом ,спільно відвідуючи хворих та одиноких людей, а особливо братів і сестер ФОС, які проводяться в кожній парафії,можна засвідчити, що в світі, де часто зневажаються духовні цінності, не все втрачено!

Чи буває францисканське покликання спадковим?

 
Буває. Виявляється, що колись хтось з родичів був в Третьому Ордені, часто, навіть, таємно в часи переслідувань і в віддаленому поколінні. А буває воно, як «сніг на голову» і нам здається, що ми самі обрали цей шлях, насправді ж нічого випадкового не буває. Це Господь вибрав і покликав на цей шлях, головне вчасно почути в серці Його тихий і довірливий голос і сказати «так», не помилитися. Господь через нього пропонує любити його і ближнього,стати слугою для всіх, а прикладом може стати святий Франциск. Як вирішить  кожна молода людина, покаже час. Господь нікого не примушує. Хтось зробить свій вибір і буде служити в Першому, чи Другому,  Францисканських Орденах,  а хтось буде свідчити про Бога в світському житті, не полишаючи своєї родини. І хіба це завадить стати добрим політиком, громадським діячем, міністром, лікарем, вчителем, добрим батьком чи матір’ю, тощо.  Тоді і земне життя буде чудовим і гарним ,а щастя буде не примарним. Правильні життєві орієнтири пропонує святий Франциск молоді, а не примарне щастя, створене спотвореними ілюзіями. Він пропонує отримати міцний духовний фундамент, а для цього потрібно змінювати своє серце,навертатися, прагнути зустрічі з Живим Богом, як це робив святий Франциск. Божого благословення нашій дорогій молоді та опіки їм Пресвятої Діви Марії !!!
 
 


Ким для нас, світських францисканців, є святий Франциск?
( спогадисестри ФОС м. Житомира Людмили Павловської)

 

Ось сьогодні, запаливши свічку, дивлячись на іконку святого Франциска, згадала про своє францисканське покликання. Тож хочу поділитися з братами і сестрами, а може і з тими, хто ще не досвідчив, або просто не зрозумів, хто такий святий Франциск, своїми спогадами!

Двадцять років мого перебування в ФОС минуло, як один день! І весь цей час святий Франциск потихеньку входив в моє духовне життя. Часто не зрозумілий в своїй величі, часто такий простий і доступний пропонував мені переміни серця, лагідно нагадуючи про себе, хоча сам Він робив це досить швидко і радикально. Ніхто з нас не любить зовнішнього примусу, не люблю його і я, але, коли святий Франциск просив змінюватися, я не чинила супротиву. Так мені здавалося, насправді людська гординя завжди чинить опір. Не знаю, чи без Його участі змогла би я це робити. До того ж  дія Святого Духа супроводжувала Його слова.

Що ж для мене стало дуже важливим ? Це – внутрішні переміни, а не показна зовнішню побожність, якою ми так часто захоплюємося і пишаємося цим, а святий Франциск  хотів від мене іншого. « Подивись, як я це робив», – звертався Він до мене. «Пошукай причини, які заважають». І я шукала і до цього часу шукаю, як і кожен з нас, хто прагне навертатися. Чи швидко це відбувається – ні !

Внутрішню побожність невидима іншим, але вона дає  свідоцтво іншим своїми вчинками, а головне  мотивацією і тільки в любові. Часто ловлю себе на думці, що гординя зробленого вчинку перетворює його в щось таке, що не подобається Господу. І знову святий Франциск просить робити все тільки для Господа і ближніх, а не заради себе самої. Як святому Франциску   вдавалося, коли Він дивився з цієї маленької іконки, достукатися до мого серця – не знаю, але Його погляд пронизував наскрізь і ставало соромно! Але ще соромніше було відчувати Його погляд, коли я взагалі не давала свідоцтва і переставала робити добрі вчинки. Дякую Тобі, святий Франциску!

А ще дякую  святому Франциску за моїх духовних братів і сестер, яких Він зібрав у спільноту. Саме в ній я проходила і проходжу  головні випробування моєї віри, саме  в ній я побачила свою недосконалість і самовпевненість. Всі  недоліки, які є в інших, з часом виявлялися моїми, просто я їх не помічала, скоріше не хотіла помічати. « Мені це в них не подобається», –  говорила я собі, а часто і їм. А святий Франциск говорив мені: « Подивися-но на себе, хіба не себе ти в них бачиш?!».   Складний і довгий шлях переміни свого серця і все це завдячуючи спільноті, без якої я просто не зрозуміла і не побачила своїх недоліків.

Всі ми живемо в родині, а чи помічає вона ці наші переміни? Не знаю, бо часто все те, що я так і не змогла змінити в собі, виходить на поверхню в вигляді складних стосунків, в яких не завжди перебуває  любов?! Чи можна обійтись без цього нам – послідовникам святого Франциска? Виявляється не завжди. І тоді я знову кличу на допомогу святого Франциска. Іноді сльозами ображеної дитини, іноді з розумінням своєї гріховності, по-різному буває. А Він знову дивиться на мене Своїми мудрими очима і я не втрачаю надію стати кращою. Кращою не від інших, а від самої себе, як це робив колись святий Франциск.

Господи, щоб зрозуміти силу Твоєї безмежної любові, потрібно зрозуміти своє францисканське покликання і подякувати Тобі, бо можна було не знайти його, пройти осторонь. Але я не хочу іншої дороги, крім тієї, яку Ти, Господи, запропонував мені, познайомивши мене зі святим Франциском. Моє щастя в моєму покликанні ! І ще в тому, що я не одна в цьому світі, що в кожному куточку планети, очевидно, є світські францисканці, що нас багато, що всі молимося один за одного, як за живих, так і за тих, хто відійшов до Вічності, розпочинаючи і закінчуючи день такою молитвою!
 Знак « ТАУ» - знак оновлення і покаяння, який ми носимо біля свого серця. Дотикаючись до нас, він кожного разу нагадує про велику місію, запропоновану Господом через святого Франциска. Змінюватися самим, щоб змінювати світ!

Що може така маленька піщинка, як кожен з нас ?! Поодинці нічого, а разом ми зможемо все і, очевидно, на кожному з нас тримається світ. Дякуємо Тобі, Господи!
Догоряє свічка, огортаючи мої роздуми Небесною благодаттю. Десь далеко, чи близько, хтось із моїх духовних братів і сестер, можливо, також похилився в молитві подяки і прославлення Господа, а ще в проханні про нас всіх, в тому числі і про мене, таку ще грішну і недосконалу сестру. Вітерець Святого Духа лагідно об’єднує нас в духовну родину Святого Франциска. Будь прославлений, Господи, і возвеличений, що опікуєшся Своїми дітьми, заповнюючи наші серця Своєю безмежною Любов’ю і ми не втрачаємо надію на ті переміни, які приведуть нас до життя Вічного !.

Миру нам всім та Добра

 

А ще, дорогі брати і сестри ФОС, та ті, хто може поцікавитися нами, хочу поділитися тим, чим пишається кожен зі світських  францисканців. Це – Регула ФОС.
 

Чим для нас є Регула Францисканського Ордену Світських?


Всі ми маємо земну Батьківщину, паспорт громадянина України,  в якому написані всі дані про нас: хто ми, коли і де народилися, де проживаємо! Ще маємо Конституцію України, за якою маємо жити і нормативні документи, які маємо виконувати!
Але ми, віруючі люди, маємо ще одну Батьківщину – Небесну Вітчизну, яка не є тимчасовою, а головною. Ми, як світські францисканці, прямуємо до неї вузьким і тернистим шляхом, який нам вказав сам Господь на прикладі святого Франциска.

Регула – це наш паспорт, в якій вписані всі дані про нас, як і у земному паспорті, але визначені вони для Небесної Вітчизни. В ній вписані наша перша спроба знайомства з цим шляхом – Постулат, далі  Перша, Друга і Третя Тимчасові Обітниці і, нарешті, Довічна Обітниця, в якій ми вже ставимо крапку в прийнятті нашого остаточного рішення, але не в закінченні нашої постійної формації, яка буде продовжуватися довічно. Цей паспорт підписує Церква, в присутності спільноти, а, головне, Бога, бо наша згода, перш за все фіксується під час Божої Служби. Отакі духовні справи відбуваються в цій маленькій книжечці, яка має важливе значення для кожного з нас.

А значимість її ще в тому, що вона нам пояснює, як жити, як служити, щоб не зійти з цієї вузької дороги, яку ми обрали, а кожен наш крок є сходинкою до Небесної Вітчизни. Регула нагадує нам, що ми вже не належимо цьому світу, хоча ще і проживаємо в ньому, і та печатка Довічної Обітниці на нашому чолі вже не витреться ніколи, якщо ми самі не будемо змінювати її суть нашою поведінкою.

Регула – це наша маленька Євангелія, в якій є місце для кожного з нас, яке б служіння у нас не було – керівне чи звичайне. І хоча ми живемо в інший час, ніж святий Франциск, і маємо вже оновлену Регулу, яка розпізнає діяння Святого Духа, ми також маємо в цих знаках часу, в діянні Святого Духа знаходити себе, як це колись робив святий Франциск.

«Моя хата з краю», – улюблене прислів’я в народі – не для нас. Ми маємо бути не байдужими, а творчими і самостійними в рамках цієї маленької, але такої змістовної книжечки, для цього не маємо забувати про неї. Без Регули – ні кроку в нашому францисканському житті, інакше наше гордовите «я» замінить її і буде для нас на першому місці, кожного разу віддаляючи нас від Господа!

Пам’ятаємо, що кожен з нас є відповідальним за діяльність ФОС! Регула – наша духовна біографія, яку ми пишемо своїм духовним життям!
Свято – 4О-річчя Оновленої в 1968 році Регули і скріпленої «Перснем Рибалки» стане подякою Папі Павлу VІ, Святішому Престолу, Генеральним Міністрам і всім братам і сестрам, які долучилися до її створення, і Національній Раді ФОС України, за ініціативи якої 19  травня 2018 року в м. Вінниці, відбулося її ювілейне святкування!!!

      

Сестра ФОС м. Житомира Людмила Павловська