Людмила Павловська ФОС м. Житомира. 2021 рік
«І народила Сина Свого Первістка, і сповнила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.» ( Лука 2,7).
Так розпочалася
Історія ця,
Щоб могли прославити
Люди всі Творця!
Від гріхів й загибелі
Бог світ рятував
І на землю грішну
Сина Він послав.
Вибрав Він для цього
Дівчину Марію,
Чисте серце мала,
Щоб родити Сина.
Ангел їй з’явився
І промовив слово
« Благодатна , радуйся!»,
Спитав, чи готова.
Щоб зачать в утробі
Від Духа Святого
Синочка Ісуса,
Коханого свого.
«Та нехай по Слову
Станеться Твоєму» –
Марія «так» сказала -
Богові своєму!
Йосипу же Ангел
Уві сні сказав,
Щоби не боявся
І Марію взяв.
А Дитя зачате
Від Духа Святого
І вона народить
Сина дорогого!
Кожну Він людину
Буде тут спасати,
Від гріхів очистить
Й буде зберігати
Щоби далі люди
Більше не грішили
У життєвій праведності
Були Богу милі
Йосип і Марія
Йшли до Віфлеєму,
І несла Марія
У лоні своєму.
Дорогу Дитину
Бога із Небес,
Що прийшов із Неба
Звершити чудес!
Подорож далеку
Пішки ту долали,
Не одну місцевість
Разом крокували.
Та у Віфлеємі
Місця не знайшлося,
Бо людей чимало
В ньому зібралося.
В загоні для худоби
Вони заночували,
Хлів цей був в печері,
Вівці там бували.
Дитя народилось
Й голосно благало,
Щоби людство світу
Вже Його прийняло!
Йосиф і Марія
Його годували,
Пісеньки в любові
Радісно співали.
Люди цю Новину
Знати не хотіли,
Не пізнали в Ньому
Божого всі Сина.
В ніч, коли на землю
Наш Господь з’явився
Пастухи не спали,
Син бо народився!
Ангел же Господній
Перед ними став
І таку новину
Добру їм сказав.
Що в роді Давида
Народивсь Спаситель,
Він прийшов на землю,
Світу ВІдкупитель !
Не багаті люди,
Пастухи почули,
Ті ж в своїм багатстві
Навіть не збагнули,
Що у світі Диво
Нічне відбулося
І що цим Дитятком
Все земне спаслося.
Якби могли жити
Чесно і правдиво,
То б змогли узріти
Божого в Нім Сина.
Очі їх закриті,
Бо гроші рахували
І про Бога в Небі
Часто забували.
Пастухи в дорогу
Швидко поспішили,
Небесному війську
Славу возносили !
Поклоніння мудреців
Мудреці зі Сходу
Господа ж шукали
І до Єрусалиму
Ходу направляли.
«Де тут Цар Юдейський? –
Ірода питали,
«Бачили зорю ми» –
Людям сповіщали.
Засмутився Ірод
Місця не знаходив,
Бо в жадобі влади
Розум верховодив!
Мудреців направив
Він до Віфлеєму,
Щоб дари принесли
Богові своєму!
Коли б повертались,
Йому розказали,
Кого там зустріли,
З ким поспілкувались.
Сам задумав вбити
Те ж бо Немовля,
Щоби не згубити
Місце це царя.
Мудреці ж зорею
Йшли собі вперід,
А зоря незвична
Правила їх слід.
Там Дитятко миле
В яскині лежало,
Йосип і Марія
Люльку колисали!
Миро, золото й ладан
Царі принесли
Й щиро поклонились
Богу Неба і землі.
Прославили Бога,
Що прийшов у світ,
В тілі воплотився
Щоб спасти нарід.
Ірода минули,
Йому не сказали,
Кого там узріли,
Правду приховали.
Бога так Франциск любив ,
Що обрав Його дорогу.
І життя своє змінив,
Мав у нім пересторогу
А народжену Дитину
В своєму серці Він носив,
Досконало і правдиво
Той період відтворив!
Запросив у гості знову
Пастухів, ягнят й волів,
Щоб могли усі згадати,
Як на світ Господь з’явивсь!
І коли усі ми йдемо
До Віфлеєму кожен раз,
Сину Бога шлем подяку
І молитву повсякчас!
Ще схиляємо коліна,
Щоб Дитину вшанувати,
І слабини, і провини
Прагнемо Йому віддати!
Так і нині дітки милі
В радості сюди прийшли,
І Дитинку Бога Сина
В ясельках собі знайшли.
Щоб зустрітися із Нею
Про усе їй розказати,
Як у світі нині цьому
Важко всім нам проживати.
Бо гріхи й слабини в серці
Й дітям часто дошкуляють,
І любити, і радіти
Всім нам часто заважають.
Усмішка ж Дитини Бога
Сумніви усі прогнала
Буде все в вас дуже добре,
Лагідно вона сказала!
В настановах Божих мудрих
Нам порадила всім жити,
Полюбити Бога серцем,
Ближніх також полюбити!
Будь прославлений, Господи, у Твоєму народженні! Будь прославлений, Господи у Пресвятій Діві Марії, святому Йосипу!
Будь прославлений, Господи, у святому Франциску, який є для нас прикладом в любові до Тебе!
За матеріалами дитячої Біблії, виданої Українським Біблійним Товариством в 2020 році (надруковано в Словенії) і фрагментами з життя святого Франциска.