Літні реколекції спільноти ФОС Західного регіону у монастирі Францисканців у Більшівцях.
«Любі, любім один одного, бо любов від Бога,
і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога.
Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог – любов»
1 Йо. 4, 7-8.
Не зважаючи на складні умови у країні, час війни і непевності, життя Францисканських спільнот нашого регіону не зупиняється.Напередодні Урочистості Тіла і Крові Ісуса Христа, ми зібрались у Більшівцях на реколекції, яких так довго очікували і які пережили, як один прекрасний день.
Тривали вони з 9 по 11 червня 2023р. У монастирі Францисканців конвентуальних у Більшівцях зібрались спільноти ФОС Західного Регіону. Це була ще одна прекрасна і неповторна зустріч людей, які обрали францисканську спільноту, як дорогу до святості.
Св. Йоан Боско говорив: «Деякі кажуть, що для того, щоб часто приймати Святе Причастя треба бути святим. Неправда, це – непорозуміння. Святе Причастя є для того, хто хоче бут святим. Допомогу надають хворим, підкріплення дають слабким….» Схожа ситуація є і з формацією та перебуванням у спільноті.
На реколекції прибули брати і сестри зі Львова, Мукачева, Ключарок, Івано-Франківська, Стрия, Судової Вишні, Рави-Руської. Духовний асистент нашого регіону, о. Станіслав Нуцковський OFMСonv, гостинно приймав кожну спільноту. Після того, як усі прибулі розселились, можна було починати. А початком реколекцій була Свята Меса.
Темою наших реколекцій було спілкування і відносини, які будуються на пізнанні того з ким спілкуємось. Спілкування єднає, бо через спілкування, яке не веде до пізнання не може відбутись зустрічі з Богом, а отже, не може бути зустрічі з ближнім. Тому, хто пізнав Бога, притаманне бажання ділитись своїм пізнанням, а звідси прагнення служити іншим. Серйозна наука і настанови о. Станіслава, які перепліталися з життєвими прикладами, доречно і вправно приправлені гумором, роблять конференції нашого Асистента неповторними і дуже легко запам’ятовуються.
Була також зустріч зі Словом та ділення у групах, а на Адорації, яка відбулась у другий вечір реколекцій, кожний з нас одержав Слово для себе. Це Слово було важливе, бо було від Бога і промовило до серця кожного, і залишилось у ньому, щоб вести нас у повсякденні, бо… «…слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!» (Пс. 18, 31)
Ha завершенням наших реколекцій була процесія з нагоди Урочистості Тіла і Крові Ісуса Христа, у якій кожний брав участь, чи то, як міністрант, чи як лектоp, чи як співак. Наше служіння було особливою вдячністю і виразом любові до Дару Євхаристії, а також подякою і відповіддю на Любов Бога до нас!
Було ще багато такого, що не опишеш словами… і незабутній дружній вечір з веселою грою, прогулянка по Більшівцях і вечірні посиденьки. Незважаючи на те, що усі наші спільноти завжди є в контакті, та на цих реколекціях ми відчули, що живе спілкування з друзями ніяк не можна замінити розмовою по телефону чи повідомленням через Інтернет.
Ми були разом лише три дні, а здавалось, що зустріч триває набагато довше. Прощаючись, кожний зберігав у серці Боже Слово, а також тепло спільноти і ще більше прагнення цього тепла…. а думки були скеровані у майбутнє, тобто про нові зустрічі!
Неймовірно вдячні за час цих реколекцій, ми повезли до своїх домівок і спільнот Любов і ще більше бажання служити!
«Ми пізнали й увірували в ту любов,
яку Бог до нас має.
Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі,
і Бог перебуває в ньому»
1 Йо. 4, 15.
