«Це не ви мене вибрали, але я вас вибираю» або Ще раз про служіння…

29 червня 2024 року відбувся виборчий Капітул Львівської спільноти Західного Регіону Францисканського Ордену Світських на Україні.

Францисканський Орден Світських має довгу історію, яка починається ще у першій половині ХІІІ ст. Саме тоді св. Франциск заснував орден на прохання вірних, яким до чернечого ордену дорога була закрита, але вони хотіли усім своїм серцем, усією своєю душею, усім своїм єством служити Господу, так , як робив це св. Франциск!

 

Відтоді живе орден світських, до якого можуть належати люди, які є звичайними світськими чи то одружені чи то самотні і також дієцезіяльні священики. Ті, хто вирішують вступити до ордену, після 4 років формації, складають обітниці перед Богом, що будуть свідками Євангелічного життя у світі, продовжуючи і далі служіння, яке обрали на початку свого життя.

Чому орден, тобто спільнота? Кожна спільнота нагадує людині, що вона не самотня. Кожен з нас має свої недоліки, вади і слабкості, бореться з ними, але, об’єднавшись у дусі святого Франциска, легше зростати у тому, чого нас вчить Євангеліє.

Сьогодні Францисканський орден світських – це міжнародна спільнота, яка має свою структуру і тих, хто допомагає їй розвиватись, тримати правильний курс. На кожному рівні ордену є люди, які забезпечують координацію і спілкування між рівнями, міжнародним, національним чи регіональним і, нарешті, місцевими спільнотами. Це – Ради спільноти. Наша місцева спільнота належить до перших ланок Ордену. Що три роки ми проводимо Капітул, на якому обираємо Раду спільноти. Рада кожного рівня спільнот ордену складається з 5 членів: Старший спільноти, Заступник старшого, Форматор, Секретар і Скарбник.

На Капітул прибула Старша спільноти Західного регіону, Габріела Олейник з Мукачева, а також її заступник, Леся Ледвій з Рави Руської. Обов’язкова присутність на Капітулі Асистента Західного регіону ФОС, його обов’язки виконував бр. Славомир Бистри OFMConv.

Кожну важливу справу ми починаємо з молитви, так було і цього разу. Ми просили Святого Духа, щоб керував і давав добрі натхнення, щоб ми вибирали тих, кого Він обрав. Після молитви – вибори. Таємним голосуванням було обрано нову Раду у атмосфері доброзичливості і взаєморозуміння:

Старша спільноти – с. Христина Лопачак; Заступник Старшої – с. Галина Берко; Форматор – с. Лариса Дубровська; Секретар – с. Ірина Джана; Скарбник – с. Христина Галущак.

Всі брати i сестри ФОС покликані до служіння, кожен на своєму місці і в послухові. В останній частині четвертого розділу ” Затвердженого Закону” святий Франциск пише, звертаючись до кожного: “А служителі та слуги нехай пам’ятають, що Господь каже: Я прийшов не для того, щоб мені служили, а щоб служити, і що турбота про душі братів доручена їм. Якщо хтось із них загине з їхньої вини і за їхнім злим прикладом, то вони повинні будуть дати відповідь перед Господом Ісусом Христом у день суду”. Із його слів зрозуміло, що і ми в нашій спільноті, незалежно від завдань, які виконуємо, повинні в дусі братерської любові бути “відповідальними” один за одного…

Обрані  члени Ради пообіцяли виконувати обв’язки, які належить кожному члену Ради перед спільнотою і Господом.

На закінчення усі отримали благословення Асистента нашої спільноти, бр. Славомира.

Обід і товариське спілкування продовжило святи, бо Капітул – це перед усім зустріч і нагода побачитись, поспілкуватись з тими, кого дав нам Господь, як наших братів і сестер, а також помічників на дорозі освячення.

«Чи ви, отже, їсте, чи п’єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу! Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви. Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися» (1Кор. 10, 31-33)

«Це не ви мене вибрали, але я вас вибираю» або Ще раз про служіння…

«Це не ви мене вибрали, але я вас вибираю» або Ще раз про служіння…

«Це не ви мене вибрали, але я вас вибираю» або Ще раз про служіння…

«Це не ви мене вибрали, але я вас вибираю» або Ще раз про служіння…

«Це не ви мене вибрали, але я вас вибираю» або Ще раз про служіння…