Господь забажав зібрати нас.

Національна Рада ФОС України запропонувала зустріч для Радних Регіональних Рад України з 12 вересня по 14 вересня 2025 року. Місце проведення — Реабілітаційний центр імені Йоана Павла ІІ в селі Шаровечки Хмельницької області.

Доєдналися до нашої реколекції, духовно провадили і товаришували: отець Доброслав Копистеринський, OFM, отець Полікарп Стрілківський, OFM, отець Сергій Воронюк, OFM cap.

В перший вечір провели знайомство. Приїхали представники Регіонів: Північного, Західного, Хмельницького, Вінницького. Також Старша Національної Ради сестра Зоя Кутриш впровадила у реколекції темою: «Як провадити євангельське братерство». Зокрема, вона нагадала, що потрібно розрізняти, що таке група, а що таке братерство. Група — коли збираємося за інтересами, не має документації і не маємо відповідальності за осіб, хоча виконуємо певні обов’язки. Братерство — це вже брати і сестри і певні стосунки із ними. Господь у свій спосіб покликав нас іти за св. Франциском, щоб ми робили спільну родину і ближче знайомилися. Це Господь дав нам братів і сестер, ми їх не вибирали. Тому ми всі разом у Францисканському Ордені розуміємо ціль свого шляху — до власного освячення. Визначили інституцію францисканської харизми — синівство стосовно Бога Отця і євангелічне братерство.

У суботу конференцію провів отець Сергій Воронюк, OFM cap. Він глибше розкрив нам францисканську харизму — жити згідно Євангелія у дусі св. Франциска. Любити по-справжньому, як Ісус Христос, щоб помирала у нас людина стара. Християнство починається, коли ти зустрічаєшся з живим Богом. Добра Новина полягає в тому, що Бог — один з нас.

Ми не маємо нічого, щоб запропонувати Богові. Франциск закликає нас читати Євангеліє, відкривати Бога. Для Франциска важливо куди запрошує його Бог. Зрозумів — до навернення, уподібнитися до Ісуса Христа. Тому Франциска називають — Другим Христом. Франциск через Христа відкрив, що Бог є твоїм Батьком. На Бога потрібно дивитися через призму свого життя — як ти дозволив Богові діяти в тобі.

Центральною колискою нашої францисканської родини — є Порціюнкула. Нам Ісус дав Марію, як маму, а нас, як дітей.

Далі отець розкрив тему: «Ідентичність ФОС і для чого нас Господь зібрав?»

Для 12, 13 століття францисканство було щось нове. Харизма — це те, що Божа благодать зробила в людині. Харизма Франциска не повторюється.

Була модель Бенедикта — Єрусалимська, яка опиралася на первинній Церкві. Будувалися аббатства — це був Рай на землі для того, хто хоче навернутися. У середньовіччі твори переписувалися і зберігалися в аббатстві. Аббатства були осередком збереження, культури, навчання як працювати, здобувати освіту.

  Модель Франциска опиралася на спільноті апостолів, які ходили з Ісусом. Він  не загородився за мурами, любив пустелю, усамітнювався. Щоб ми цінували своє покликання, щоб нічого не придумували, бо Бог все придумав. Потрібно дати можливість Богові діяти в нас.

  Не говорімо про Ісуса Христа, коли нас не запитують. Щоб євангелізація не уподібнювалася до моралізації. Євангелізація — коли люди запитують про Ісуса Христа, цікавляться Його діяльністю. Потрібно жити так, щоб тебе запитали про Ісуса Христа.

  Якщо не буде хреста чи якоїсь відзнаки, чи зрозуміють, що ти належиш до Ордену?

Щоб ми переживали Євхаристію свідомо. Покора — життя в правді. Послух — у волі Отця і Його задумі. Чистота — коли ми не привласнюємо собі нічого. Чого в нас більше — нарікань чи вдячності?

Ми як миряни можемо увійти туди, куди священик не може увійти.

На Божій Службі проповідь читав отець Полікарп Стрілківський, OFM. Розповів, що до спільноти Франциска приходили чоловіки, жінки, сімейні особи. Він не думав, що так буде збільшуватися його спільнота але Бог все задумав, щоб францисканська гілка розросталася на дереві життя.

  У 1223 році стало питання про написання способу життя згідно святого Євангелія: в послусі, без власності, бути послушними папі Римському. Це мав бути спосіб життя людей, які слухають і проваджують в життя Євангеліє на фундаменті християнського життя.

  Кожне дерево запускає своє коріння глибоко в землю, щоб встояти у бурю, в хуртовину, під час зливи. Святий Франциск закликав братів, щоб запускали коріння в Євангеліє. Кожне дерево подібно до свого плоду. Які ж ми приносимо плоди? Чи міцні? Чи недозрілі? Чи гнилі?

  Святий Франциск навчав братів, сестер, мирян жити за Євангелієм, тому що Святе Письмо є в подіях і слові.

 Також в суботу була праця в групах: «Яка твоя дорога в світлі святого Франциска». Були такі цікаві питання: 1. Як виглядають твої стосунки з Божим Словом? Як Господь торкнувся тебе? Чи допомагає тобі Боже Слово — світло життя? 2. Чи ти пережив зустріч з Воскреслим Христом? 3. Яке з цих 4 пунктів тобі найбільш підходить: а) життя Франциска радикальне, максималістичне; б) хрестоцентризм святого; в) Бог є твоїм Батьком; г) Марійна побожність.

   Субота закінчилася Веселим Вечором. Відповідали на запитання різних конкурсів, ближче познайомилися з цікавинками Регіонів.

  У неділю на Святій Месі проповідь читав отець Сергій Воронюк, OFM cap. Він сказав, що ніхто не піднімався в небо, як тільки Син Чоловічий, бо він зійшов з неба. Щоб нас ввести в стосунки з Отцем Він став одним з нас. Чи Отець сказав: «Іди і багато страждай». Ні! Він сказав: «Іди і покажи, як Я їх люблю!»

  Наше християнство не про страждання. Питання в тому чи те, що ти робиш — любов. Якщо страждання прийде на серце яке не має любові, то озлобиться.

  Важливе життя в щирості і в правді. Дозволити Богу і просити, щоб Він перемінив наше серце. Ісус має народитися в твоєму серці.

  Завершальну конференцію провів отець Доброслав Копистеринський, OFM. Він наголосив, що ми як Ради Національна і Регіональні маємо служіння у Регіонах, відповідаємо за всі спільноти Регіону. Маємо додавати тон до служіння, проявляти своє зацікавлення до слабких спільнот, які переживають свої конфлікти, кризу. Вони потребують вашої уваги і турботу.

  Маємо жити у глибокій духовній радості, яка дає нам життя з Господом Богом. Довіру покладаємо тільки на Бога. Внутрішня радість полягає в тому, що я є з Господом Богом. Ми не являємося поза Бога, радість із того, що ми поєднані з Богом. Дякуємо Богові за ті дари, що нам уділив.

  Після конференції провели ділення-підсумок.

  Дякуємо нашим духовним наставникам, що вони знайшли час провести конференції, проповіді, де глибше розкрили нашу францисканську харизму, наше служіння у дусі св. Франциска.

  Дякуємо адміністрації центру, що надали такі затишні кімнати для проведення Святої Меси, конференції, для відпочинку.

  Дякуємо кухарю за смачно приготовану їжу. Дякуємо обслуговуючому персоналу за добру увагу до нас.

  Брати і сестри роз’їхалися по домівкам, наповнені францисканським духом, добром і любов’ю

  О, Боже, зроби нас знаряддям Твого миру…

Підготувала Людмила Данилко ФОС м. Житомира.