«І після того, як Господь дав мені братів,
ніхто мені не наказував, що я маю робити,
але сам Всевишній об’явив мені,
що я повинен жити згідно зі святим Євангелієм»
із Заповіту святого Франциска Ассізького
4 жовтня – це особливий день для кожного, хто живе Францисканською духовністю. Для Братів Францисканців (І Орден), для Сестер Кларисок (ІІ Орден), Світського Ордену Францисканців (ІІІ Орден), а також для багатьох інших орденів, які беруть за зразок свого життя Регулу святого Франциска.
У навечір’я урочистості святого Франциска (тобто ввечері 3 жовтня) відправляється богослужіння «Transitus» (Перехід). Воно вшановує пам'ять про смерть і перехід Ассізького Бідачини з цього світу до неба. Ми, францисканці, говоримо не про смерть свого отця, а про його перехід із цього світу до Бога. Цим самим словом «Transitus» називається теж Пасха: вихід Ізраїлю з Єгипту та перехід Христа від смерті до життя.
Саме у цей день, 3 жовтня, у переддень урочистості нашого Серафимського Отця, відбулася Свята Меса, яку очолив бр. Станіслав Нуцковський OFMConv, а співслужили з ним бр. Міхал Сташак OFMConv, бр. Славомир Бистри OFMConv та бр. Сергій Воронюк OFMCap. Під час цієї Євхаристії склали Довічні обітниці Людмила Самарська, Марія Горбата, Ярослав Лютий та Олександр Янчук (у нашій спільноті вже давно не було такого чисельного поповнення!). Для цих осіб Довічні обітниці стали їхнім власним, особливим «переходом» – особистим «Транзитусом» у цілковите посвячення себе Богові.
«Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав і призначив вас, щоб ви йшли
і плід приносили, і щоб плід ваш перебував». (Йн. 15,16)
Особливо радісно, що також і францисканська молодь долучається до великої францисканської родини, приймаючи рішення до кінця життя бути вірною Євангелію за прикладом нашого засновника, святого Франциска. Після Меси францисканська молодь, показаною ними сценкою, ввела нас у епоху і атмосферу цього дня, пригадала час і обставини навернення Бідачини. Ми могли ще раз пригадати та наново переосмисли цю важливу подію - перехід з цього світу до неба нашого Серафимського Отця.
«Transitus» під проводом бр. Станіслава Нуцковського, Кустоша Української кустодії OFMConv, був нібито таким, як завжди (читання, пісні), – нічого нового, бо що ж іще можна додати до того, що вже сказано самим Франциском та його літописцями. Проте кожного разу ми переживаємо цей час по-іншому….
Агапа, привітання, спільне фото та смачна піца завершили наше святкування. Ця неформальна зустріч стала ще одним красивим «переходом» – від Євхаристійного та молитовного святкування до живого, євангельського переживання любові та радості за спільним братерським столом.
«Дивіться, яку велику любов дав нам Отець,
щоб ми звалися дітьми Божими!
І ми ними є». (1 Йн. 3,1)