Відлуння святого Франциска
Під таким гаслом 7 березня 2020 року в Храмі святого Йоана з Дуклі міста Житомира зібралися на День Духовного Зосередження брати і сестри десяти спільнот Францисканського Ордену Світських Північного Регіону, в тому числі спільнота ФОС м. Борисполя, яка формується і нею тимчасово опікується Рада Північного Регіону. Чудові брати і сестри, які захопилися дорогою святого Франциска і вже вступили до Постулату.
Всі присутні пораділи Францисканській Молоді м. Житомира і м. Чуднова, Житомирської області. Очолювали День Духовного Зосередження Брати Першого Францисканського Ордену України різних його гілок: Духовний Асистент Національної спільноти ФОС України, о. Кшиштоф OFMConv; Духовний Асистент ФОС Північного Регіону о. Славомир OFM; Духовний Асистент спільноти ФОС м. Житомира о. Милослав OFM; Духовний Асистент Францисканської Молоді м. Житомира о. Пасхаліс OFM. Доєдналися і сестри Згромадження Францисканок Служебниць Хреста с. Божена, с.Кароліна, с. Фабіана,с. Доброміла, кандидат с.Надія.
Як бачимо, зібралася Велика Францисканська Родина. «Де б брати не перебували, нехай збираються разом, нехай спільно показують, що вони члени однієї спільної родини», – вважав святий Франциск. Минули сотні років, а побажання святого збуваються і в наш час – брати і сестри збираються разом. Не всі змогли бути присутніми, але вогник духовного спілкування, запалений на цій зустрічі, обов’язково буде донесений до всіх інших братів і сестер.
Центром Дня Духовного Зосередження став наш Господь Ісус Христос, а біля Нього зібралися Його діти, обтяжені своїми гріхами, слабинами, людською недосконалістю, але з головним бажанням стати кращими , а прикладом для них залишається святий Франциск. Відлуння святого Франциска, який так досконало наслідував Господа нашого Ісуса Христа, виявилося в споминах про світських францисканців (Третього Ордену мирян ), які в свій час змогли перебувати в м. Житомирі, в Храмі святого Яна з Дуклі. Саме вониспричинилися до створення різних Францисканських Згромадженнь, які діють по всьому світу і в наш час.
Світським францисканцям цікаво було почути, що початком їхнього подальшого служіння Богу та людям, було саме те, що колись ці люди доткнулися і захопилися в різний спосіб життям святого Франциска та розпочали своє служіння в Третьому Ордені Мирян ( нині Францисканський Орден Світських ).Цікавою конференцією про життя Слугині Божої Матері Єлизавети Рози Чацької ( 1876-1961 роки) розпочалася зустріч. Настоятелька Згромадження Сестер Францисканок Служебниць Хреста в м. Житомирі сестра Божена розповіла про її драматичне, але одночасно щасливе життя і служіння Богу та людям. Ті роки, які Мати Єлизавета провела в м. Житомирі, вже в молодому віці втративши свій зір,зіграли важливу роль, бо саме тут вона в 1915 році вступила до Третього Ордену святого Франциска і в 1918 році в єпископському домі під духовною опікою професора Кравецького, склала Довічні Обітниці (нині вхід до Храму святого Йоана з Дуклі прикрашає пам’ятна дошка, присвячена їй).
Надалі, Мати Єлизавета Роза Чацька, надягнувши хабіт, сама вже незряча, розпочала своє служіння Богу та людям, а особливо дітям, які втратили зір, піклуючись не тільки про їх фізичний стан, але, насамперед, духовний розвиток, про присутність Бога в їхньому житті. Згромадження, яке вона потім з Божою допомогою і людей, які їй допомагали, створила,нині діє в різних країнах світу. З 2003 року Сестри Згромадження працюють в м. Житомирі, а в 2015 році в ньому відкрився центр допомоги незрячим дітям. Кожного тижня (протягом п’яти днів) батьки, приносять своїх хворих і немічних дітей до Дому сестер і ті з ранку до вечора піклуються ними,носять на руках, граються з ними,навчаючи їх самостійно щось робити та наближають їх до бачення Бога духовними очима, бо часто навіть зрячі люди бувають не зрячими щодо Нього. Одночасно сестри духовно допомагають і батькам усвідомити несіння їхнього щоденного хреста.
В їхньому самовідданому служінні впевнилися брати і сестри м. Києва і м. Борисполя, які потім, разом з Духовним Асистентом Національної Ради ФОС України о. Криштофом OFMConv., відвідали їхній будинок, в якому все і відбувається. Крім того, сестри служать парафіянам Храму в християнській бібліотеці імені Кирила та Мефодія, також піклуючись про їхній духовний розвиток.Ось таких сестер Францисканок Служебниць Хреста маємо в м. Житомирі ! Велика праця і не просте служіння, яка свідчить, що вони, як і їхня Мати Єлизавета Роза Чацька, є послідовниками святого Франциска, який самовіддано служив бідним і хворим і саме святий Франциск надихнув колись їхню Наставницю до такого служіння. Нині відбувається процес беатифікації Слугині Божої Матері Єлизавети Рози Чацької. Молімося за неї!
Зігмунт Щенсний Філінський (1822-1895) , якийвже канонізований на святого, в 1851-1852 році навчався в Житомирській Духовній Семінарії і також вступив до Третього Ордену святого Франциска м. Житомира.
В 1856 році в Санкт-Петербурзі, ставши священиком, створив притулок для старців і сиріт, якими опікувалася створене ним згромадженняСестер Францисканок (Францисканки Родини Марії).
Тож, при вході до Храму святого Яна з Дуклі в м. Житомирі в 2013 році встановлена пам’ятна дошка святому. Ось так, з однієї сторони – святий Зігмунт Щенсний Філінський, з іншого – Мати Єлизавета Роза Чацька, беатифікаційний процес якої вже розпочався. І обидва вони – відлуння святого Франциска,яке запрошує всіх, хто заходить до святині, до роздумів і францисканського служіння!
Адорація і Хресна Дорога, яку провела Францисканська Молодь м. Житомира, об’єднала зусилля всіх присутніх братів і сестер поєднати свої особисті хрести з Господнім і прийняти участь в Його Відкупительній Жертві за весь світ. А, можливо, хтось і запитав себе, чи гідно я виконую місію, довірену мені Господом, як світському францисканцю ? Чи достатньо у мене людяності, щоб бути справжнім християнином? Чи допомагаю іншим нести їхні хрести, чи мій є для мене найважливішим і більше я нічого небачу і не чую? Відлуння святого Франциска в його святих і блаженних, про яке всі слухали, могло дати відповідь на всі питання. Благослови, Господи!
Вершиною Дня Духовного Зосередження стала Божа Служба і поєднання братів і сестер з Господом у Святому Причасті!
Чи бракує нам таких спільних зустрічей, де б ми могли більше пізнавати Бога і один одного? Очевидно, так! Духовний досвід кожного світського францисканця різного віку міг би стати гарним формаційним матеріалом для інших, а гарячий запал Францисканської Молоді в поєднанні з досвідом старших і більш досвідчених братів і сестер ФОС, сприяв би збільшенню покликань. Для цього маємо спілкуватися, щоб змінювати спочатку себе, а потім і увесь світ. Знайти порозуміння в любові один до одного, щоби стати знаряддям миру в світі і спільнотою любові! Навіть в дружніх обіймах, щирій посмішці і доброму погляді ми знаходимо силу ставати кращими, а все це відбувається на спільних зустрічах.
Тож благослови нас, Господи! І нехай відлуння святого Франциска ще раз торкнеться наших сердець і спонукає до особистого навернення, щоб ми стали антивірусом духовної байдужості в світі !
Підготувала сестра ФОС м. Житомира Людмила Павловська.
