Пішов з життя іще один францисканець священик
«Вщеплені у Христове Воскресіння, яке надає істинне значення сестрі-смерті, нехай у мирі очікують на остаточну зустріч з Отцем.»( Рег.Р.2,32).
Світлої пам'яті отця Роберта Пилипчук OFM
Тиждень доброго Пастиря – тиждень покликань до священства, до їхньої великої місії в світі. І Саме в цей тиждень відійшов до Вічності молодий священик о. Роберт Пилипчук. У Бога для кожного є Свої плани і маємо спішити розпізнати їх і виконати.Отець Роберт спішив. Згадуємо Його францисканське служіння у відповідальній справі спасіння наших душ. Його праця в сповідальнях пом’якшувала серця грішників, а Слово Боже, яке Він проголошував з Амвона, торкалося сердець присутніх і приносило свої плоди. Для нас, світських францисканців, Він своїм послухом і покорою Церкві, любов’ю до Бога і ближніх , виконанням всіх доручених справ, став і залишається прикладом . В своїй духовній Асистенції спільноті Францисканського Ордену Світських, яка тісно пов’язана з Церквою і своїми Духовними Асистентам – братами Першого Ордену Братів Менших OFM не шкодував часу і любові в вирішенні термінових і повсякденних завдань. Дякуємо Богу за нашого священика отця Роберта Пилипчука!
Вічне спочивання дай йому, Господи! А Світло Віковічне нехай йому світить!
Пішов з життя іще один священик,
Залишив все людське на цій землі,
Та, головне, залишив те, що учиняв з любові –
Він Світло Боже сіяв у імлі!
Все тимчасовим є у світі цьому,
Окрім любові, що завжди – жива ,
Ми пам’ятаємо йогочудовий голос,
Що промовляв до нас оті слова,
Які нас кликали любити Бога,
Любити ближнього, як і себе любити ,
З гріхом боротись і ставати чистим,
Щоб Хліб той Вічного життя спожити!
Чимало міг би ще всього вчинити,
Але не встиг і волю Він сприйняв Отця,
А нам без нього в світі цьому жити,
Чекаючи свого Небесного вінця.
Та не померло те, що говорив отець наш Роберт,
Про що на Службах Божих намказав,
Ми ж заховали в серці кожне слово,
Яким би Він нас йдалі надихав!
Пішов додому – там Господь чекає,
І радості безмірній вже нема кінця,
А ми сумуємо, бо нині всі втрачаємо
Людину, що вела нас до Отця!
Сумує Польща, що привітно зустрічала,
Того, хтоїхав на служіння часте Богу,
І шлях молитвою вона благословляла
Й просила про легку його дорогу.
Ну, що ж, нехай і Небеса відчинять двері,
І з радістю Господь його стрічає,
Для нього знайде саме ту оселю,
Яку для кожного із нас Він в Небі має!!!
Францисканський Орден Світських м. Житомира. С.Людмила Павловська.
28 квітня 2021 року.
