День зосередження вінницької спільноти ФОС

15 травня, з нагоди спомину нашої покровительки св. Маргарити з Кортони, вінницька спільнота ФОС переживала день зосередження, котрий розпочався в нашому малому братерському колі ранковою молитвою.

Продовженням програми стала конференція про францисканське покликання, підготована Духовним асистентом бр. Антоном Подгорним OFM Cap, після котрої в малих групах ділились почутим, а також яким чином ми реалізуємо своє покликання у нашому щоденному житті.
Коли розпочалась адорація Ісуса у Пресвятих Дарах, це був особливий час перебування у Його присутності, кожен бажаючий міг написати лист Ісусу, адже, як наголосив під час конференції бр. Антон - важливо пам'ятати, Хто нас покликав, за чиїм голосом ми вирушили в цю дорогу нашого життя. Тому це була нагода переглянути, як виглядають наші відносини з Ісусом. Написання листа мало на меті заохотити до сокровенного спілкування з найближчим Другом і Господом.

Кульмінацією дня зосередження стала Євхаристія в колі нашої малої францисканської сім'ї. Саме в цей час подружжя Олександра і Валерії Кравченків, сказали своє остаточне "Так" Ісусу. Адже саме Його голосу вони щодня намагаються слухати і учнями Котрого намагаються бути самі, та навчають своїх дітей.
Ця молода пара вже давно стала невід'ємною частиною нашої францисканської сім'ї. Вони є одним з тих небагатьох подружжь, котрі розривають певні шаблони, встановлені сучасним суспільством. Адже не дивлячись на те, що мають двох малих дітей, залишаються одними з найактивніших членів спільноти ФОС. Мене захоплює це подружжя, тому що завдяки їм починаю усвідомлювати, що правдива любов здатна на більше, вона не обмежує себе лише колом власної сім'ї, вона здатна мудро розподіляти сімейні обов'язки і знаходити час на розвиток свого духовного життя у спільноті і при цьому навіть давати щось зі свого серця. Наприклад, без будь-якої нагоди пригостити своїх сестер і братів домашньою випічкою. Я неймовірно радий, що знаю цих людей, бо через їхній приклад Ісус показує, що там, де одні люди бачать обмеження, інші знаходять можливості. І це для мене стає додатковим доказом того, що коли подружжя запрошує у свої відносини Ісуса і наймається прислухатися до Його голосу, тоді те, що здавалось по-людськи неможливим, стає нормою життя.

День непомітно промайнув, завершальним його акордом пролунав братерський вечір. За спільним столом, смакуючи святкові страви, ми подумки поверталися до пережитих моментів, котрих виявилось чимало, деякі з них були зворушливими і хвилюючими.
Цей час справді став для багатьох з нас особливим, винятковим і неповторним, залишаючи на серці присмак радості і неймовірної вдячності Ісусу за Його дар, котрим для мене є спільнота.
День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС

День зосередження вінницької спільноти ФОС