Формаційні матеріали для новіціату Тема №10



ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ОРДЕН СВІТСЬКИХ

Регула, Розділ 1, пп. 1-3
Різні ступені спільнот Францисканського Ордену  Світських,
організація спільноти а також спосіб заснування місцевої спільноти
Регула, пп. 20-22


Вступ
Після обговорення І розділу Регули, який в загальних рисах познайомив нас з Францисканським Орденом Світських та II розділу, який подає нам "Засади життя", залишився нам ще III розділ, під назвою "Життя у спільноті". У семи пунктах цього розділу по черзі говориться про: різні рівні спільнот у ФОС, про керівництво і спосіб його вибрання, чим є спільнота, про мету ФОС і формації членів спільноти, про духовного асистента а також спосіб проведення пастирської та братерської візитації.
Сьогодні ми будемо говорити про те, на які ступені ділиться Францисканський Орден Світських, яка його організація і яким чином належить канонічно засновувати місцеві спільноти.

1. Різні ступені спільнот Францисканського Ордену Світських

Регула так про це говорить: "Францисканський Орден Світських поділяється на спільноти різних ступенів: місцеві, регіональні, національні, міжнародні, кожна з яких зокрема являє собою у Церкві власну моральну особу. Ці ж спільноти різних ступенів об’єднані  взаємно та підпорядковані одні одній у відповідності до норми цієї Регули та Конституції" (Per. п. 20).
Коментатор Регули, В. Фрезза, пояснює: "Цілий Орден є об’єднанням і спільнотою усіх груп, які існують у світі. Ці групи на звичайній францисканській мові називають братерствами, тому що вони становлять угруповання духовних братів та сестер, які живуть таким чином, щоб мати змогу ділитись усім добром, яке мають, і яке у їхньому стані можна поділити". Ці спільноти мають різні ступені або рівні.

а)    Місцева спільнота
Це найнижча ступенем, але найважливіша. Вони існують при парафіяльному костьолі або при монастирі. Канонічно заснована, тобто: з дозволом єпископа, при відповідній кількості членів, щонайменше – п’яти, вибраною Радою. Кожна місцева спільнота повинна мати духовного асистента.

б)    Регіональна спільнота
"Це - органічне об’єднання всіх місцевих Спільнот, які існують на території Регіону, або, які можуть увійти у природне об’єднання між собою, завдяки територіальному сусідству. Спільнота забезпечує зв’язок між місцевими спільнотами на Національною спільнотою" (ГК. ст. 61).
її утворення належить до компетенції міжнародної Ради ФОС. Конституції достатньо широко обговорюють завдання Регіональної Ради та її членів.

в)    Національна спільнота
"Це - органічне об’єднання місцевих спільнот, які існують на території країни, поєднаних та скоординованих між собою Регіональними Спільнотами у межах, які існують. Національна Спільнота керується своїм власним Статутом; має власне приміщення; оживлюється та керується Старшим та Радою, вибраним належним способом" (ГК. ст. 65).
Конституція у статтях 65-68 широко обговорює завдання членів Ради цієї Спільноти.

г)    Міжнародна спільнота
"Міжнародна Спільнота формується шляхом органічного об’єднання всіх католицьких Спільнот францисканців світських цілого світу. Вона ідентифікується з цілим ФОС взагалі. У Церкві вона являє власну юридичну особу. Вона організує та проводить свою діяльність згідно з Конституціями та власним Статутом. Міжнародна Спільнота керується та оживлюється Старшим або Міністром разом з Міжнародною Радою, яка має свій центр у Римі, Італія.
У склад Ради входять: брати, які склали обітницю євангелічного життя; францисканці-монахи Першого Ордену та ТОР, які є духовними асистентами ФОС; представники Францисканської Молоді (ФМ). Крім того, до Міжнародної Ради входять також чотири Генеральних Асистенти"(ГК. ст. 69-70).
Конституція у стт. 69-75, обговорюють детальні обов’язки членів Міжнародної Ради.

2.  Зв’язки моральні, релігійні та правові між спільнотами

а)     Моральна особовість усіх спільнот ФОС
"Кожна група або місцева спільнота, з часу канонічного її заснування, отримує у Церкві свою моральну особовість. Це означає, що вона має усі права та обов’язки, які за нею признає канонічне право, а її старший або представник представляє її у всій діяльності ..." (В. Фрезза).
б)    Поєднання та взаємозалежність спільнот
"У Францисканському Ордені Світських немає автономних спільнот, але кожна пов’язана з іншою або іншими, відповідно приписам Конституції. Між окремими спільнотами існує зв’язок моральної, релігійної та правової природи. Цей зв’язок створює так, що кожна спільнота відчуває себе частиною духовної сім’ї" (Й. Бр).
Ця єдність сягає навіть далі і чинить так, що члени ФОС беруть участь у духовних благодатях, молитвах та заслугах цілого Францисканського Ордену, також першого як і другого. Духовні добра однієї групи, опираючись на догмат про спілкування святих та привілеї Святого Престолу, передаються іншим членам Францисканських Орденів.
"Спільноти поєднані та підпорядковані собі ієрархічним чином. Це значить, що спільнота вищого рівня допомагає та служить своєю порадою, присутністю старшого, а у необхідних випадках, також нагадує про послух спільнот нижчого рівня" (В. Фрезза).

3. Організація спільноти ФОС

Регула так говорить на цю тему: "На різних ступенях кожна Спільнота оживлюється та керується Радою та Старшим, які обираються з числа тих, хто склав Обітницю (Професію), згідно з положеннями Конституції.
їхнє служіння протягом визначеного часу є обов’язком, який характеризується готовністю та відповідальністю перед кожним братом і Спільнотою. Спільноти можуть мати різну внутрішню структуру, яка утворюється під наглядом Ради, згідно з положеннями Конституцій, залежно від потреб своїх членів та потреб Регіонів" (Per. п. 21).

а)    Рада спільноти кожного рівня
Кожна спільнота, кожного рівня, повинна мати свою Раду. На чолі спільноти стоїть Рада, члени якої вибираються на тайному голосуванні професами спільноти на три роки.

аа) Склад Ради
У склад Ради входять: Старший, замісник старшого, відповідальний за формацію, секретар, скарбник. У залежності від кількості членів у спільноті та обсягу праці, можуть бути визначені також інші члени Ради. У випадку невеликої кількості членів у спільноті, функції членів Ради можуть бути поєднані, наприклад - старший може бути одночасно і відповідальним за формацію.

аб) Вибори і період діяльності Ради
У кожній спільноті, кожного рівня, як Старшого так і Раду вибирають професами даної спільноти. Вибори відбуваються тайним голосуванням. Вибраним є той, хто отримав більшість голосів. Голосування відбувається на усіх членів Ради.
Вибирають Раду на період трьох років. Вона може бути переобраною і на наступне трьохліття. Однак на третій період вимагається більшість двох третин голосів.

б)     Служіння диспозиційне та відповідальне
Однаково як Старший, так і Рада повинні пам’ятати, що функція, яку вони виконують не є ні престижною, ні почесною, ні царською, але повинна бути служінням, її повинні відзначати: готовність послужити ближньому, готовність присвятити іншим час, вислухати, зрозуміти, дати добру пораду або допомогти інакше.
Крім готовності їх повинне характеризувати почуття відповідальності як за окрему людину так і за цілу спільноту (В. Фреза).

в)    Внутрішня організація спільноти
"Якщо мова йде про внутрішню організацію, то кожна спільнота повинна формуватись згідно власних потреб. Наприклад, вона може утворювати всередині себе спеціальні групи: молоді, подружжя, хворих, харитативних діячів, місінні, молитовні; одним словом, групи, які виконують окремі завдання (В. Фрезза).
Старший і Рада, разом з представниками цих груп, повинні єднатись та координувати цього роду активність апостольської спільноти.

4. Заснування місцевої спільноти

Регула так говорить на цю тему: "Місцеві спільноти повинні бути заснованими канонічно: таким чином утворюється перша клітинка всього Ордену і видимий знак Церкви, яка є спільнотою любові. Спільнота повинна бути для своїх членів найсприятливішим середовищем для розвитку церковного мислення і францисканського покликання, а також для надихання до апостольського життя своїх членів" (Per. п, 22).

а)    Умови канонічного заснування місцевої спільноти.
Згідно з Церковним правом, кожна спільнота, щоб вона могла існувати та діяти у Церкві, повинна бути заснована канонічно. Умови канонічного заснування спільноти наступні:

-    Письмова згода місцевого єпископа
-    Документ заснування спільноти, поданий Настоятелем І Францисканського Ордену
-    Запис до Книги членів спільноти

Спільнота повинна мати окрему книгу, в якій будуть записані члени після складення обітниць. Ця книга повинна мати наступні рубрики: №, ім’я та прізвище кандидата, адреса, дата початку Постулату, Новіціату, дата складення Обітниць, зауваження.

аг)    Вибори Ради і Духовного асистента
До моменту самостійності ново закладеної місцевої спільноти опікується нею найближча спільнота ФОС або Регіональна Рада. До самих важливих обов’язків спільноти, яка опікується, є забезпечення, формаційна та організаційна допомога. Радиться, щоб у новій спільноти створити тимчасову Раду, котра буде діяти під контролем спільноти, яка опікується. Після, того, як у новій спільноті буде принаймні п’ять осіб, котрі склали вічні Обітниці, можна скликати Капітулу і провести вибори Ради відповідно вказівок Генеральної Конституції ФОС.
Кожна спільнота ФОС повинна мати духовного асистента. Тому новообрана Рада повинна звернутись до настоятелів І Ордену з проханням призначити їм духовного асистента. Якщо спільнота не може отримати асистента, слід просити про духовного опікуна, котрим може бути кожен священик або сестра з Францисканського Згромадження.

б)    Місцева спільнота - знак Церкви
Через канонічне заснування та організаційне сформування, через формацію своїх членів, місцева спільнота, як братерство, є вщепленою до Церкви і стає її частинкою. У спільноті стає присутнім Христос, Котрий сказав, що де двоє або троє зібрані в Його Ім’я, там і Він серед них. Церква є присутньою у спільноті також завдяки особливому її аспекту - братерській любові. Тому ми повинні турбуватись про зріст цієї любові, яка має характер жертовності, пробачення, посвячення іншим до решти.

в)Місцева спільнота - привілейоване середовище для розвитку церковного та францисканського мислення

ва)    Церковного
Вникає велика потреба, щоб у формації робити наголос на розуміння сутності Церкви, що це ми є нею, вщеплені через Хрещення у Христа. Не можна закриватись у власній групі, у своєму францисканстві, адже ми спочатку є християнами, а вже потім - францисканцями і спочатку нас зобов’язує Євангелія а вже потім - Регула.


вб)    Францисканського
Служачи Церкві, вчімося це чинити в дусі св. Франциска.

вв)    Для оживлення апостольського життя спільноти
Належить дбати, щоб спільнота не тільки реалізувала першу мету свого існування у Церкві - власне освячення, але також і другу - апостольство у Церкві. Францисканський Орден Світських повинен бути не тільки молитовною групою, але й апостольською.
"Дуже багато, звісно, залежить від любові, яку вони мають до Христа і братів, чим вона більша та глибша, тим більше стає творчою та геніальною" (В. Фрезза).

Підсумок
Сьогодні ми говорили про справи, які допомагають нам краще зрозуміти чим є Францисканський Орден Світських. Ми утворюємо маленьку частинку цієї великої організації Церкви. Нехай кожен, починаючи від себе, намагається вкласти свій внесок в те, щоб наша спільнота була згромадженням людей, котрі ревно реалізують своє покликання., котрі поволі, але витривало будують святість свого життя. Намагаймося також бути людьми Церкви, котрі підтримують її своєю діяльністю, відповідно отриманих для цього дарів. Нехай кожен, наскільки це тільки можливо, власним рівнем духовного життя та співпрацею допомагає піднятись загальному рівню нашої спільноти, щоб тим самим вона допомагала підняттю рівня релігійного життя у парафії.