Формаційні матеріали для новіціату Тема №12



ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ОРДЕН СВІТСЬКИХ

Регула, Розділ 1, пп. 1-3
Духовна асистенція та візитація –
пастирська та братерська. Регула п. 26


Вступ
В останній темі ми повинні обговорити пункт Регули, в якому йде мова про асистентів та візитаторів Францисканського Ордену Світських, тобто про допомогу, яку він отримує ззовні, від І Францисканського Ордену та від Старших вищого рівня. Духовна турбота над Францисканським Орденом Світських кодексом канонічного права була довірена І Францисканському Ордену назавжди. Це поєднання Францисканського Ордену Світських з І Орденом "гарантує вірність Францисканського Ордену Світських францисканській харизмі, єдності з Церквою та єдності з францисканською родиною" (ГК. п. 85).
Ця пастирська турбота та опіка виявляється у призначенні компетентних отців, котрі будуть виконувати роль духовних асистентів спільнот кожного рівня: міжнародного, національного, регіонального або місцевого, тому що на такі спільноти ділиться Францисканський Орден Світських. Також ця турбота виявляється у призначенні візитаторів, котрі здійснюють періодичну візитацію окремих спільнот.
В останньому пункті Регула так говорить на цю тему: " На знак життєвої взаємності, спільності та відповідальності, Ради спільнот різних ступенів, згідно з положеннями Конституції, звертаються з проханням до Старших чотирьох чернечих Францисканських Родин, з якими Францисканський Орден Світських назавжди з’єднаний, про призначення відповідних і підготовлених монахів, щоб вони могли виконувати функції духовних асистентів.
З метою зберігання вірності харизмі і виконання норм Регули, а також для надання більшої допомоги в житті Спільноти, нехай Старший, зі згоди своєї Ради, звернеться до відповідних Старших чернечих Орденів з проханням про проведення періодичної пастирської візитації, і до своїх Старших Францисканського Ордену Світських вищого ступеню про проведення братерської візитації, згідно з Конституціями" (Рег. п. 26).

Як ми вже знаємо, Францисканський Орден Світських є самостійною організацією у Церкві міжнародного масштабу, який має своє окреме керівництво і ділиться в організаційному питанні на менші спільноти національного, регіонального або місцевого масштабу. Кожна з тих одиниць має своє окреме керівництво, тобто Раду, вибрану в таємному голосуванні, у склад якої повинен також входити і духовний асистент - священик з І Ордену. Францисканський Орден Світських, як вже згадувалось, назавжди пов’язаний з І
Орденом, який, як справа заснована св. Франциском, розвивався протягом віків з допомогою І Ордену.

1.    Асистенція на генеральному рівні

Керівники усіх чотирьох францисканських орденів, тобто Братів Менших, Братів Менших Конвентуальних, Братів Менших Капуцинів а також III Регулярного Ордену, повинні разом виконувати те, що стосується "вищого керівництва" Францисканського Ордену Світських, щоб розквітала у ньому харизма св. Франциска, його духовність, життя Євангелієм, з’єднання з Церквою і праця для неї. Це повинно виявлятись у таких справах:
а) Контакти зі Святим Престолом
Ними можуть бути, наприклад: прохання про затвердження правочинних або літургійних документів, інші справи;

б)    Візитація
її здійснює головне керівництво Францисканського Ордену Світських та національних Рад.

в)    Призначення генерального асистента ФОС
Усі чотири асистенти францисканських орденів утворюють Раду генеральних Асистентів, котра єднає Міжнародну Раду ФОС з Радами на національному та регіональному рівні. Це повинні бути особи відповідно підготовлені до такого роду праці.

2. Асистенція на провінціальному та національному рівні

а)    Згідна співпраця провінціалів
Конституція так говорить на цю тему: "Провінціальні міністри монахи виконують свій обов’язок, поважаючи право ФОС. Провінціальні міністри різних Орденів, які мають юрисдикцію на тій самій території, нехай разом шукають найбільш придатних способів для виконання своєї місії відносно ФОС" (ГК. ст. 88).

б)    Діяльність Конференції Асистентів
Провінціали здійснюють "вище керівництво" по відношенню до Францисканського Ордену Світських з допомогою духовних асистентів, котрих назначають у своїх провінціях та регіонах. Провінціальні та регіональні асистенти утворюють конференцію під назвою : Конференція Провінціальних та Регіональних Асистентів. Асистенти, які належать до цієї Конференції мають свої періодичні зустрічі, на яких обговорюють справи пов’язані з працею в провінціях та регіонах, діляться досвідом та опрацьовують програми дій та співпраці в регіонах.

в)    Часопис Францисканського Ордену Світських

3. Асистенція на рівні локальної спільноти

Кожна місцева спільнота повинна мати духовного асистента, котрий здійснює душпастирську опіку над спільнотою а також турбується про францисканську формацію членів спільноти.

а)    Турбота Ради про місцевого асистента
З проханням назначити їм асистента Рада місцевої спільноти повинна звернутись до Настоятеля Першого Францисканського Ордену. Асистентом повинен бути священик з цього Ордену, відповідно підготовлений до цього роду праці. У випадку відсутності священика-францисканця, асистентом може бути інший священик, котрий складе Обітницю у ФОС. У випадку відсутності і такого священика, може бути й інший священик, але вже тоді він виконує роль духовного опікуна.

б)    Завдання духовного асистента
Як вже згадувалось, асистентом повинен бути священик, котрому відомі проблеми Францисканського Ордену Світських. Він автоматично стає членом Ради і спільно з Радою опрацьовує план проведення постійної формації та діяльності спільноти у парафії. Він також повинен підтримувати єдність та зв’язок спільноти з І Францисканським Орденом, від якого буде черпати допомогу для проведення душпастирської, формаційної та апостольської діяльності.
Коментатор Регули так пише про завдання місцевого асистента: "Воно різноманітне і узалежнене від потреб спільноти а також вимог місця та ситуації. Його першим завданням є духовна формація світських францисканців через передачу інформації про життя та проблеми цілої францисканської сім'ї а також через їх більше скерування на проблеми Церкви.., Асистент вищого рівня, звісно, буде вважати своїм обов’язком аніматорство та спонукання до дій усіх інших асистентів, котрі утворюють разом з ним одне й те саме тіло. Асистент повинен бути готовим до цього служіння і не займатись багатьма справами, якщо хоче належним чином опікуватись цією спільнотою" (В. Фрезза).

4. Душпастирська візитація місцевої спільноти

Значною допомогою для місцевої спільноти, яка надходить зовні, є періодична душпастирська візитація. її здійснює священик з І Ордену, за порадою свого настоятеля і на прохання Старшого місцевої спільноти. Візитація повинна здійснюватись принаймні кожні три роки. Оптимальним варіантом була б візитація кожного року.
а)    Мета душпастирської візитації
Конституція так говорить на цю тему: "Метою візиту, як пастирського так і братерського, є оживлення францисканського та євангелічного духу, забезпечення вірності харизмі та Регулі, пропонування допомоги у житті Спільноти, зміцнення єдності ФОС та заохочення до якнайбільшого поєднання з Францисканською Родиною та Церквою" (ГК. ст. 92.1).
Візитатор повинен попередити Раду Спільноти про термін візитації та її програму.

б)    План проведення душпастирської візитації
План проведення душпастирської візитації повинен бути приблизно таким:
перевірка канонічного заснування спільноти, коли, ким вона була покликана до діяльності, дата документу Єпископської Курії і дата документу заснування;
книги, які повинні вестися Радою Спільноти: книга Постулату, Новіціату, Обітниць; книга протоколів засідань Ради; книга звітів щомісячних та річних; хроніка спільноти; підшивка з копіями проведеної кореспонденції;
-    зустріч з Радою; як часто і де відбуваються її зустрічі, яка програма цих зустрічей;
як проходить духовне життя, чи має спільнота власну Святу Месу, чи проходять щомісячні молебні, де вони відбуваються і яка програма цих молебнів, чи проголошуються конференції, чи проходять щорічні реколекції, паломництва до санктуаріїв;
-    чи  існує  францисканська  бібліотека,  чи  вона упорядкована,   скільки нараховує томів і коли вона діє;
які форми апостольства провадить місцева спільнота, як вона приєднується у справи парафії і які має осягнення;
-    які труднощі у проведенні спільноти і які пропозиції на майбутнє. Конституція нагадує про обов’язок візитатора: "Він повинен звернути
особливу увагу на програми, методи та досвід формації, на літургійне життя, молитву та апостольську діяльність" (ГК. ст. 95, 4).

в) Паралітургійне оформлення візитації
Після привітання візитатора, візитація повинна розпочатись відповідним молебнем у храмі або у залі зустрічі.

5.  Братерська візитація місцевої спільноти

а)    Хто її здійснює?
її проводить візитатор з Францисканського Ордену Світських вищого рівня. Наприклад, місцеву спільноту можуть візитувати Старший регіональної або національної спільноти або його делегат. Повторимо те, що на тему братерської візитації говорить Конституція.

б)    Проведення братерської візитації
Конституція подає нам такі подробиці відносно цього роду візитації: "Братерський візит - це момент спілкування, вираз служіння та конкретні зацікавленості світських Відповідальних на різних ступенях у тому, щоб Спільнота розвивалась та була вірною своєму покликанню.
Старший спільноти любого ступеню, при згоді Ради, просить, принаймні кожні три роки, про проведення братерського візиту Старшого безпосередньо вищого ступеню.
З цією метою, Візитуючий буде заохочувати до діалогу та співпраці між братами, до конкретного здійснення францисканського вибору, свідками та ініціаторами якого у суспільстві повинні бути францисканці світські.
Для досягнення мети візиту серед різних ініціатив Візитуючий звертає особливу увагу на:
-    значення формації, початкової та постійної;
-    відносини, які підтримуються з іншими Спільнотами на різних ступенях, з молодими францисканцями та зі всією Францисканською Родиною; виконання вказівок та орієнтацій МР ФОС та інших Рад;
-    присутність у житті місцевих парафій.

Візитуючий перевіряє акти виборів Ради, якість служіння для спільноти Старшого та інших Відповідальних, вивчає з ними рішення можливих проблем. У тих випадках, коли він помітить, що їх служіння відбувалось не згідно з вимогами Спільноти, Візитуючий, в особливих випадках, уживає заходи, беручи до уваги те, що зазначається про відмову та звільнення з посади" (ГК. ст. 93, 1-4,6).
"Душпастирська візитація повинна перевірити, чи спільнота зберігає Регулу, чи вона вірна науці Церкви. Братерська візитація служить для усунення труднощів, які можуть виникнути в житті спільноти, заохочує до витривалості у взятих на себе обов’язках" (Й. Бар).

Підсумок
В сьогоднішній темі ми почули про взаємний зв’язок та співпрацю, яка повинна існувати між І та III Францисканськими Орденами, про роль місцевого асистента та важливість цієї ролі для місцевої спільноти, її життя та плідності у Церкві. Також говорили про користь періодичної душ пастирської та братерської Візитації місцевої спільноти.

Про це говорять Регула та Конституція. Належить ці приписи добре знати, що досягається частим читанням цих документів. Нехай Регула завжди буде під рукою, щоб у вільний час, наприклад, у храмі перед початком Святої Меси або молебня, на який ми прийшли прочитати кілька пунктів, щоб таким чином вони могли стати для нас істотними нормами життя.

Потрібно також цінувати роль місцевого асистента для місцевої спільноти. Передусім від нього залежить формація та розвиток духовного та апостольського життя спільноти. Однак цей розвиток буде залежати не тільки від духовного асистента але й від активності та співпраці з ним Ради а також послуху всієї спільноти.

Спільнота, як одне ціле, повинна усвідомити, що недостатньо тільки одного факту приналежності до Францисканського Ордену Світських, але належить також свідомо реалізувати обов’язки, які виникають з цього факту. Цими обов’язками є: щире та свідоме прагнення до християнської досконалості, апостольство, допомога Церкві. Допомогу у виконанні цих обов’язків члени ФОС отримують завдяки постійній формації, вказівки якої вони отримують на щомісячних зустрічах спільноти або під час спеціальних конференцій для світських францисканців.

Належить обов’язково і систематично бути присутнім на щомісячних зустрічах, молебнях та Святих Месах. Про це нагадує як Регула так і Конституція. Той, котрий склав Обітницю, урочисто обіцяючи, що буде жити відповідно Регули затвердженою Святим Престолом, але з недбальства та духовного лінивства не приймає систематичної участі у щомісячних зустрічах, той буде відповідати перед Богом. Шляхетною амбіцією кожного світського францисканця повинно бути те, що він здійснює ті обов’язки, які взяв на себе. Належить щораз краще пізнавати істоту християнської досконалості, євангелічного життя, харизму, залишений Церкві святим Франциском. Без систематичної зустрічі у щомісячних зустрічах, неможливо розвинути в собі постійну формацію, зростати у Божій любові та випрацювати в собі ревність, щоб жертовно служити Церкві.

Нехай ця остання тема в Новіціаті буде ефективною допомогою для нашої волі, щоб взяті на себе обов’язки здійснювати з бажанням, щоб зростати у Божій любові і бути більш корисним для Христової Церкви, осягаючи особисту святість життя та вічну нагороду у Господа.

Підтвердженням істинності цього та заохоченням до життя відповідно Регули нехай буде благословення св. Франциска, яке він записав у своєму Заповіті:
"І кожний, хто це виконує, нехай у небі буде сповнений благословенням Отця Всевишнього, а на землі - благословенням улюбленого Сина Його з Пресвятим Духом Утішителем. І з усіма святими. А я, брат Франциск, найменший слуга ваш, які тільки можу, внутрішньо і зовнішньо, підтверджую вам це пресвяте благословення. Амінь."
(Листи св. Франциска)