Формаційні матеріали для новіціату Тема №9



ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ОРДЕН СВІТСЬКИХ

Регула, Розділ 1, пп. 1-3
Любов до усіх творінь а також
будування мируй несіння радості
Регула, пп. 18-19


Вступ
Святий Франциск відомий та шанований у Церкві не тільки з-за його любові до Христа, але й з-за його великої любові до усіх творінь. Відомий його "Гімн сонцю", з іншою назвою "Хвала усього творіння", в якій він прославляє Бога в усіх Його творіннях, називаючи усіх їх братами та сестрами. Однаково, як живу так і неживу природу, він обдаровує великою повагою та любов’ю. Відомий його вплив на творіння і взаємність та прив’язаність живої природи до св. Франциска. Біографи приводять багато прикладів з життя святого, які говорять про його чудовні стосунки з живими сотворіннями: проповідь до птиць, які його слухають, втихомирення на його просьбу ластівок, прив’язаність тетерева, зайця, риб, які не хотіли відпливати від берега, слухаючи Франциска, послух злого вовка. Його повага до чистої води, палаючого вогню, до каміння, яке нагадувало йому Христа - камінь наріжний, відкинутий євреями; до дерев, які він радив зрубати так, щоб лишити йому можливість вирости знову; для квітів, щоб також і дикі могли рости на відведеній для них ділянці городу; для хробачків, яких він переносив зі стежинки на безпечніше місце, щоб їх не розчавила людська нога. І цілий ряд інших прикладів любові Франциска до усіх творінь. З-за цієї великої приязні та любові св. Франциска до усіх творінь Папа Йоан Павло II був проголошений Покровителем екологів, які захищають природу, вимагаючи до неї повагу, дбають про чистоту повітря і води, про можливість життя та розвитку рослин, птиць та тварин.
Св. Франциск був також сторонником миру. Перед початком проповіді він вітав своїх слухачів словами: "Нехай Господь обдарує вас миром". Своїм братам він говорив вітати один одного словами: "Мир та добро". Так також вітають один одного і світські францисканці. Єднав в одне та примирював пересварених між собою мешканців міст, бідних з багатими, або окремі особи. Так було з примиренням мешканців Ассізі, Болонії, примиренням бургомістра Ассізі з єпископом Гвідо.
Св. Франциск є також співаком радості, яка теж з-за нього отримала назву францисканської радості. Він також є тим, котрий вчив досконалій радості, тобто такій, яка зможе радіти навіть у невдачах, пережитих неприємностях або стражданнях.
Сьогодні ми роздивимось в двох частинах, згадані вище теми у застосуванні їх в життя світських францисканців.

Частина 1
Любителі та друзі природи

1.    Текст Регули, який говорить про повагу до усіх творінь.
Регула Францисканського Ордену Світських говорить про це так: "Маючи особливу повагу до інших створінь, живих та неживих, "на яких є знамено Всевишнього", нехай борються зі спокусами їх надмірного вживання, поширюючи францисканську концепцію всесвітнього братерства" (Per. п. 18).
Регула пояснює причину такої поваги, "на яких є знамено Всевишнього", як також і спосіб вираження цієї поваги через поширення францисканського розуміння загального братерства.

2. "Знамено Всевишнього"
У всій природі Франциск бачив прояв Божої сили, доброти та любові. Усе йому говорило про міць Божу, Його всемогутність, мудрість, Його доброту для людини. Адже це для людини, володаря усіх творінь, було все це створене. Франциск бачив Божу щедрість у різнорідності створінь, у багатстві різних форм життя, в повітрі, на землі і на морі, з великою різнорідністю форм, розмірів, великою гамою кольорів. Усе це спонукало Франциска до більшої любові Бога і віддаванню Йому належної поваги. Франциск поєднувався з природою як одне з Божих творінь, тому усі для нього були братами та сестрами. Франциск вчив своїм життям та поширював ідею загального братерства.

3. Сучасна загроза природного середовища людини.
З початку розвитку великої промисловості під загрозу потрапили природне середовище людини. Було знищене повітря, водя, земля. Великий розвиток матеріальної цивілізації почав повертатись супроти людини, котрому незважаючи на отриманий добробут та багатство стає щораз важче жити.
Ми спостерігаємо зміни, які виникають у кліматі, порушення іоносфери, танення льодів у Гренландії та айсбергів, а через це - підняття рівня води в морях та океанах, а що за цим йде - затоплення водою нижче розташованих територій землі. Вирубка лісів в Амазонії викликає екологічні зміни в природі, виникнення несподіваних вихрів та катастроф у природі. Людина, через таке грабіжницьке господарювання землею, повертає бич супроти себе самої.

4. Світські францисканці - друзі та захисники природи
Належить  випрацювати в собі таку внутрішню поставу, яку мав св Франциск. Належить навчитись як Франциск бачити у природи "знамено Всевишнього", Божу справу, яка нагадує нам Божу мудрість і любов. Такої поваги вимагає як жива, так і нежива природа, як також і тварини, які знаходятья на службі у людини.
Нехай світські францисканці підтримують усілякі екологічні рухи, які ставлять собі за мету - охорону середовища. Нехай пропонують свої ініціативи, опираючись на францисканську ідею загального братерства створінь. "Активна і мудра діяльність у цьому керунку може принести багато користі людському суспільству, а одночасно допоможе стати більш шляхетними" (Й. Бар).

Частина I
Будування миру та несення радості

1. Текст Регули, який говорить про мир та радість
"Як вісники миру, свідомі того, що самі повинні завжди його будувати, нехай шукають шляхів єдності та братерської згоди за допомогою діалогу, усвідомлюючи існування в кожній людині іскри Божої та перетворюючи сили любові й прощення.
Як апостоли досконалої радості, нехай у будь-якій ситуації несуть людям радість та надію.
Вщепелені у Воскресіння Христове, яке надає відповідного значення нашій Сестрі-смерті, нехай у мирі очікують на остаточну зустріч з Отцем" (Per, п. 19).
Цей текст говорить, що мир належить будувати не зброєю, але в діалозі. "Світських францисканців вважають "вісниками миру", особливо в перших століттях їх існування і це не тільки з погляду на давню заборну носити зброю як також і складенню обітниці, яка забороняла швидке використання зброї, але й тому, що вони будували мости, шляхи, лікарні, або також засновували крамниці, в яких продавали тільки добрий товар: усе це допомагало спокійному життюта будуванню миру. Це робили францисканці, побуджені прикладом св. Франциска, для котрого мир був предметом особливої апостольської діяльності і котрий виразив волю, щоб таким він став і для його духовних синів" (В. Фрезза).
2. Сучасна загроза для миру окремої людині, сім'ї та суспільству.
Вони виражаються у неспокої сумління, розбитих родинах, у суспільних суперечках, в націоналізмі, у міжнародному тероризмі.

а) Неспокій сумління окремої людини.
Воно виникає в людині з-за грішного життя. Гріх народжує неспокій сумління, яке нагадує кожній людині: "Чини добре та уникай злого". Бажаючи уникнути неспокою сумління перед кожною ініціативою належить слухати остережень свого передучинкового сумління та узгоджувати свою поведінку з іншими нормами моральності: Божими заповідями та наукою Євангелія. Для повернення та збереження спокою сумління належить користатись з залишених нам засобів допомоги, якими передусім є Свята Сповідь та Святе Причастя. До Святої Сповіді належить приступати як до зустрічі з Ісусом, який знищує гріх та потішає. Належить сповідатись щиро, жаліючи за гріхи, з міцним постановлениям виправитись. У випадку скурпулярного сумління радиться мати постійного сповідника та духовного керівника.

б) Неспокій у подружжі та сім'ї
Спостерігання за життям дає нам багато прикладів неспокою у сім'ї: сварка у подружжі, розбиті сім'ї, сім'ї з проблемами виховання дітей, брак спільної мови між батьками та дітьми. У основі таких ситуації лежить гріх; недостатня турбота окремих осіб про власний моральний рівень, брак самовиховання і праці над собою, недостатня повага, любов, та справедливість щодо інших. Гріх, який не рахується зі складеною присягою подружньої вірності та з Божими заповідями, які наказують взаємну вірність та любов. Ще більший неспокій та ускладнення свого життя з релігійного боку, коли була розтоптана нерозривність подружнього зв’язку, коли подружжя розлучене і входить у нові зв’язки, вже без Божого благословення, громадянські, добровільно відрізаючи себе від джерел Божої благодаті, Святих Таїнств.
Ліками на цей вид неспокою є прийняття науки Христа про подружжя як єдине і нерозривне, мудрість та розважливість перед заключенням подружнього зв’язку, взаємовиховання майбутнього подружжя до співжиття. Конфлікти, які виникають, належить вирішувати в подружньому діалозі. Релігійне життя, побожні християнські практики, будуть для подружжя допомогою у будуванні їх подружнього зв’язку та сім'ї як добропорядної та щасливої, тому що панувати там буде спільна мова.
в) Суспільні неспокої
Ми стаємо свідками безкровної революції в нашій частині Європи та в різних країнах інших континентів. Ми стаємо свідками великого тероризму. Права окремої людини не беруться під увагу. Для осягнення політичної і націоналістичної мети здійснюються замахи на життя людей.
Світські францисканці, згідно зі своєю славною традицією захисників миру, нехай по мірі можливостей кожного, будують мир передусім у своєму серці та у своїй сім'ї. Нехай до високих посад керівників вибирають людей гідних, шляхетних, котрі вже виправдали себе на якомусь відрізку боротьби за справедливість, без якої ніколи не буде істинного миру. Нехай моляться за кандидатів на ці посади і захищають їх кандидатури. Однак нехай не приєднуються в організації, які виступають проти законної, легально вибраної влади і нехай не організовують неспокою.

3. Як будувати мир?

а)    У своєму серці
Передусім належить витривало будувати мир у своєму серці, у своїй душі через турботу про чисте сумління, тому що спокій сумління буде впливати на наше життя, дасть нам внутрішню радість і мир, які будуть також впливати на найближчих, з котрими будемо зустрічатись. Також служімо доброю порадою тим, які приносять іншим страждання, переконуючи, що спокій вони отримають у поверненні до Бога через добру сповідь.

б) У сім'ї
Через будування атмосфери любові, миру та почуття безпеки, намагаючись виростити та виховати у такій атмосфері також дітей. Через будування жертовної любові, яка вміє безмежно пробачати та посвячуватись. Через проведений доброзичливий, спокійний подружній діалог, котрий зможе вирішити ряд болісних та важких справ. Пробачення, так, щоб ніколи їх більше не згадувати.

в) У суспільстві
Через молитву, вчинки умертвління та покути пожертвувані Богу заради справедливого миру в нашій країна та в цілому світі. "Ревна молитва праведника має велику силу" (Як 5,16).
Через вибір таких кандидатів до уряду чи парламенту, котрі несуть надію, що у своїй діяльності будуть рахуватись з Богом та керуватись нормами етики і християнської моралі.
Через підтримку Таких рухів і товариств, котрі мають у своїй програмі також етику християнських норм і керуються вказівками суспільної науки Церкви.
4. Світські францисканці - сіячі радості.
Радість є наслідком миру, а мир виникає з чистого, спокійного сумління. Намагаймося будувати в собі таку внутрішню поставу - внутрішній мир, упорядковане через щиру сповідь сумління. Цей спокій буде проявлятись зовнішньо на нашому обличчі, в нашому погляді, в нашій поведінці та жестах.
Радість також є плодом надії отримання від Бога пробачення, потрібних благодатей для витривання у доброму. Нагорода за вірне ставання в житті завжди на сторону Бога.
Ця надія говорить нам також спокійно прийняти кінець життя, який надходить, переходячи поріг вічності, вітаючи "сестру Смерть". Конституція Францисканського Ордену Світських так про це „говорить: "Нехай брати, наближаючись до старшого віку, вчаться переносити хвороби та труднощі, що збільшуються, і вчаться надавати своєму життю більш глибокого змісту, у поступовому відходу від нього у напрямку Землі Обітованої. Нехай твердо вірять, що спільність віруючих, і тих, хто любить один одного в Богові, продовжиться у вічному житті як "спілкування святих".
Нехай світські францисканці намагаються створювати у своєму середовищі, та насамперед у Спільноті, атмосферу віри та надії, щоб нашу "сестру Смерть" прийняти як перехід до Отця, і щоб усі змогли у спокої до цього підготуватися" (Конст. Розд. II, ст. 27).
Хто живе у згоді зі своїм сумлінням, вірить у все що Бог нам через науку Церкви дає, хто намагається жити у згоді з Божими заповідями та вказівками Євангелії, хто зміцнює протягом життя свої сили Божою благодаттю, які черпає з гідно прийнятих Святих Таїнств, той може довіряти Небесному Отцю, Божому Милосердю, що буде спасенний. Таке щастя, яке на цьому світі ні око людське не бачило, ні серце людське не відчуло, стане нашою участю. Говорімо про той спокій і надію усім хворим, самотнім, котрі лякаються смерті, про зустріч віч-на-віч з Богом на справедливому суді. Навчаймо можливості отримання миру, радості серця та надії спасіння. "Може бути, що апостольство світського францисканця сьогодні є подувом надії серед людей; можливо, що цього вони потребують більше ніж хліба" (В. Фрезза).

Підсумок
Сьогодні ми говорили про три актуальні теми: а) про францисканське братерство у стосунку до живої та неживої природи; б) про будування миру; в) про францисканську радість.
Дух братерства, дух миру, дух радості, це - дух Євангелії, втіленням якої був наш святий отче Франциск. Нехай його особа наближує нам Євангеліє та допоможе нам жити відповідно її вказівок.
Мистецтво зображує найчастіше св. Франциска на фоні природи, котрий промовляє до птахів, вітається з вовком, або в оточенні інших творінь. Часто також бачимо його граючого на двух паличках, немов на скрипці і таким чином стає зовнішньою його внутрішня радість. Він радісний навіть в годину смерті, котру він наказував братам вітати гімном "Хвала усім сотворінням", де він присвятив смерті додаткових пару строк. Також мистецтво зображує його як людину молитви, усамітненого, в яскині. Часто також, обдарованого через Христа стигматами, які отримав за вірне наслідування Ісуса Христа.
В якому б вигляді не зображувало нам мистецтво св. Франциска, нехай завжди він буде для нас найулюбленішим отцем, найвірнішим послідовником Христа та Його Євангелії, другим Христом, як його назвав один з Пап. Завжди нехай він буде для нас близьким, коханим, тим, котрий провадить нас до Христа.