Формаційні матеріали для Постулату. ТЕМА № 1

ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ОРДЕН СВІТСЬКИХ

Життя св. Франциска з Ассизі

Формаційні матеріали для Постулату, затверджені Радою Центрально-Східного Регіону ФОС
Переклад: Куницька Софія ФОС
Комп’ютерний набір: Корнєєнко Олена ФОС
1999р.

А. Вступ

Той, хто бажає належати до Францисканського Ордену Світських (ФОС), повинен пройти три ступені формації: 

1. Постулат, який триває як мінімум три місяці;
2. Новіціат, тривалістю один рік; 
3. після чого кандидат складає обітниці жити згідно Євангелії.

В період постулату обговорюються наступні теми: "Життя св. Франциска з Ассизі"; "Історія Францисканського Ордену Світських та його структура"; "Перша мета ФОС - особисте освячення"; "Друга мета ФОС - апостольство"; "Літургія ФОС". Разом - шість тем, які дають кандидат)' зрозуміння того, що він вибирає, та його особисті обов'язки.
В період новіціату у 12 темах подаються пояснення Регули та Конституції Францисканського Ордену Світських, здійснюється формування необхідності свідомої участі у духовному житті та допомозі Церкві.
Під час щомісячних зустрічей розглядаються основні принципи духовного життя християнина, християнський аскетизм в пристосуванні до взірця життя відповідно Євангелія, який нам залишив св. Франциск та його послідовники.
Сьогодні ми коротко повинні ознайомитися з життям св. Франциска, його характерними чеснотами та заслугами перед Церквою.

Б. Розгорнення.

Св. Франциск зараховується до найвідоміших святих у Церкві. Подаючи сьогодні скорочено життя св. Франциска з Ассизі, ми уявімо собі: - роки його юнацтва; - поклик до євангелічного життя; - закладення ним трьох орденів; - характерні чесноти; - а також інші, особливо важливі події з життя св. Франциска.

1. Роки молодості.

а) Батьки та середовище, з якого він походив.
Франциск народився у 1181 році в місті Ассизі, розташованому в Умбрії, у Центральній Італії Його батько, Петро Бернардоне, був купцем, який займався торгівлею тканинами. Він підтримував торгівельні зв'язки з Францією. Саме звідти родом була його дружина Піка. Під час однієї з торгівельної подорожі Петра у подружжя Бернардоне народився син, якому на святому хрещенні, у відсутність батька, надали ім'я Йоан. Однак батько, після повернення, з великої любові до Франції, назвав сина Франциском. З того часу це ім'я стало власним іменем майбутнього великого святого Церкви.
 б) Франциск - король молоді
Свої юнацькі роки Франциск провів як усі його ровесники, безтурботно та радісно. Багатий батько, з великими родовими амбіціями, не забороняв синові численних та гучних забав та не жалів коштів для їх організації. При всьому цьому Франциск вмів зберегти красу своєї душі, завжди виділяючись внутрішньою шляхетністю та лицарством, любов'ю до поезії та лицарських пісень, які співали міністрелі та провансальські трубадури.
Але ці щасливі роки юнацтва перервала подія, яка вплинула на подальше життя того безтурботного юнака Під час війни, яку розпочало місто Перуджа проти Ассизі, Франциск, ставши на захист свого міста, під час бою потрапив у полон. У ньому перебував протягом цілого року, та завдяки батьку був викуплений та звільнений
2. Як він був покликаний до Божої служби.
Особливі чотири випадки відкрили Франциску Божу волю. Ними були: - сон у місті Сполето під час лицарського походу до Апулії, - зустріч з прокаженим, - голос Христа у церкві св. Даміана, який лунав із хреста; - хвороба та пережиті відчуття близькості Бога під час роздумів та молитов на самоті.
а) Сон і почутий таємничий голос у Сполето
Франциск збирався завоювати лицарську славу, щоби боротися біля відомого лицаря Вальтера де Брінне, захищаючи Папу проти Цезаря. У місті Сполето, під час сну, він бачить лицарський зал з великою кількістю зброї та чує голос, який говорить, що ця зброя приготовлена для нього та його майбутніх лицарів. Він чує також голос який запитує його: „Франциску, кому краще служити - Господу чи слузі?" Франциск відповів: „Господу". Голос знову питає: „Чому тоді ти хочеш служити слузі, а не Господу?" Під впливом цих переживань Франциск наступного дня повернувся до Ассизі.
б) Поцілунок прокаженого
Іншим випадком була зустріч з прокаженим. Франциск їхав на коні й побачив здалека прокаженого. У першому пориві душі він хотів утекти, бо цей хворий мав відштовхуючий вигляд, але опанувавши себе Франциск під'їхав до хворого, привітався, подав милостиню і поцілував його, вбачаючи в прокаженому образ страждаючого Христа. Під впливом цієї події Франциск пізнав особливу солодкість Божої любові й від того часу сам, а пізніше разом зі своїми братами, присвячував себе праці в лікарні для прокажених.
е) Голос Христа, що лунав з хреста в церкві св. Даміана
До цієї групи випадків, які формували покликання Франциска, належить також пережиття в церкві св. Даміана. Під час молитви перед хрестом Франциск почув голос, який лунав від Розп'яття: „Франциску, відбудуй Мій дім". Він зрозумів ці слова Христа, як прохання відбудувати церкву св. Даміана, яка була в поганому стані. Тому, не затримуючись, почав відбудовувати цю церкву, а пізніше також ще дві інші: Ангельської Божої Матері та св. Петра. Але через деякий час зрозумів властивий сенс скерованого до нього голосу - відбудувати живу Церкву, зруйновану у людських серцях,
г) Містичні пережиття
Складаються вони з: пізнання Бога, як свого Небесного Отця, себе, як Його сина; людей, як братів, також молитов на самоті, в безлюдних місцях та яскинях, розташованих поблизу Ассизі. Ті роздуми та молитви наповнили його душу великою солодкістю та радістю Франциск щораз краще пізнавав, що він покликаний Богом на нову дорогу життя і що ця дорога приносить йому радість та щастя.

3. Заснування Першого Ордену

Після того як батько, не зрозумівши покликання сина, позбавив його спадщини, Франциск розірвав родинні зв'язки. Вирішує вести вбоге життя пустельника, живучи завдяки праці власних рук та милостині. Він спочатку працює у монастирі бенедиктинців у Губбіо, пізніше - посеред хворих та прокажених. Спочатку до нього відносились легковажно та висміювали, але поступово він звертає на себе особливу увагу мешканців Ассизі та околиці, викликаючи повагу до себе.
а)    Перші учні
Першим, хто побажав наслідувати св. Франциска та вірно йти його слідами, був Бернардо де Квінтовалле, купець з Ассизі, який роздав все своє майно убогим і прийшов до Франциска. Як Регулу для свого життя вони вибрали тексти Євангелія, яке тричі промовляло до них, що дорога їхнього життя це - євангелічна убогість і безмежне уповання на Боже Провидіння.
Пізніше до них приєдналися інші мешканці Ассизі та околиці, які хотіли вести саме такий спосіб життя. Спочатку їх було чотири, пізніше - вісім, а потім - дванадцять з різних суспільних верств (міщани, духовенство, селяни, дворяни).
б)    Затвердження і розвиток Ордену
Коли братів була вже значна кількість, Франциск пішов з ними до Риму, де Папою Інокентієм III у 1209 році було затверджене його нове згромадження як новий Орден у Церкві. Спочатку тільки усно, а пізніше, 29. XI. 1223 року, Папою Гонорієм НІ - письмово, разом .з Регулою, яку написав св. Франциск.
Ще за життя св. Франциска Орден поширився у багатьох європейських країнах та на Близькому Сході, а пізніше - в Америці та Азії.
Під впливом різних історичних обставин, францисканський Орден, який також називався Орденом Менших Братів, поділився на три великих гілки: Орден Менших Братів Конвентуальних, Орден Менших Братів та Орден Менших Братів Капуцинів.

4. Заснування Другого Ордену.

Св. Франциск є засновником також другого Францисканського Ордену, призначеного для жінок, який називається Орден Сестер Кларисок. Цей Орден він заснував з допомогою св. Клари. Клара походила з багатого роду Фавароне де Офредуччо з Ассизі. Вона сама себе називала "рослинкою св. Франциска". Під впливом промов св. Франциска, котрі він проголошував у кафедральному соборі та бачачи приклад життя його та братів, Клара вирішила наслідувати св. Франциска в його євангелічному житті. Але вона мусила вести боротьбу зі своєю родиною, яка не погоджувалась з її вибором. Франциск прийняв Клару у 1211 році, спочатку в церкві Ангельської Божої Матері, де вона отримала чернечий одяг, а пізніше залишилась жити біля церкви св. Даміана. До Клари незабаром приєдналася її сестра та інші молоді дівчата з Ассизі. Франциск дав їм Регулу життя і піклувався ними. Орден Кларисок був затверджений Святим Престолом і, таким чином, Церкву піднімали з руїн духовної кризи також серця і руки тих убогих Господніх Дів, Клара виконувала в монастирі св. Даміана обов'язки настоятельки аж до смерті , що сталася в 1253 році.
Орден Кларисок розповсюдився в Церкві.

5. Заснування Третього Ордену.

Святий Франциск також є засновником Третього Францисканського Ордену, який також називають Світською Францисканською Сім'єю. Нині офіціальна назва Ордену звучить так: Францисканський Орден Світських (ФОС) Цей Орден призначений для тих світських людей, які, маючи професійні та подружні обов'язки, не можуть вступити ні до першого, ні до другого Орденів, а прагнуть за взірцем св. Франциска жити згідно Євангелії. До Ордену також можуть бути прийняті особи, які живуть самотньо, та дієцезіяльні священики.
Франциск заснував Третій Орден у 1221 році, щоб допомогти людям, які живуть у світі, жити християнським життям згідно принципам Євангелії.
Третій Орден був затверджений Святим Престолом і протягом всієї своєї історії завжди допомагав Церкві. Він дав зі своїх рядів велику кількість святих і блаженних. Церква зарахувала до гурту святих 112 осіб, які були членами Францисканського Ордену Світських, а в теперішній час проходять беатифікаційні процеси 60 його членів.
Нова Регула, пристосована до ментальності та умов життя XX ст., була затверджена 24 VI. 1978 року Папою Павлом VI. Францисканський Орден Світських є найбільшим релігійним товариством у Церкві. Духовно опікуються ним брати із Першого Францисканського Ордену.

6. Характерні чесноти св. Франциска.

Св. Франциск, поруч зі св. Антонієм з Падуї (також францисканець), є найбільш відомим святим у Церкві, Це здійснили Його чесноти, завдяки яким він є для всіх близьким та улюбленим. Цими чеснотами, характерними для Франциска, є:
а) Життя   за  прикладом  Ісуса  Христа,  згідно  Його Євангелії
Ісус є центром дій Ордену та кожного його члена.
б)    Євангелічна вбогість
Св. Франциск був внутрішньо вільною людиною. Він обрав дорогу євангелічної бідності для себе і для свого Ордену. Вміючи задовольнятися малим, він звільнився від прагнення до наживи та від залежності від матеріальних благ на зразок Ісуса, який жив як убогий на землі.
в)    Покора і простота життя
Св. Франциск зміг її виховати в собі у великій мірі. Він не вивищувався над іншими, з кожним зберігав мир, ні в чому не шукав власної слави. Разом з покірною думкою про себе його завжди супроводжувала велика простота життя, радість духа та серця. Відомою є наука св. Франциска про так звану досконалу радість, яка полягає у внутрішньому спокої духа та відчутті радості у будь-якому становищі, протиріччях та переслідуваннях. Життя покірне, ставали меншим, як раб, на зразок Ісуса Христа служити і вмивати ноги братам і сестрам - це невід'ємна францисканська риса.
г)    Любов до всіх створінь.
Св. Франциск був приятелем для всіх людей, яких сприймав, як своїх: рідних братів й також для створінь. У створіннях він бачив міць, мудрість і любов Бога. Всіх любив і називав своїми братами та сестрами. Франциск мав над ними дивну владу: вони його не боялися, були йому Слухняні, уважно слухали, коли він до них говорив, нагороджували своєю прихильністю та бажанням бути при ньому Відомою є пісня Франциска: «Гімн Брату Сонцю», в котрій він прославляє Бога у Його творіннях. Завдяки цьому Франциска було проголошено покровителем екології.
д)    Велика апостольська ревність
Від самого початку, стаючи на дорогу служби Богу, Франциск палав великою ревністю для спасіння людських душ. Він проповідував , церквах й на майданах. Але насамперед проповідував прикладом любові свого життя. Своїх братів він посилав по двох, так, як це робив Ісус, щоб вони проголошували людям Благу вістку та закликали до покаяння та зміни життя.
Він палав ревністю про спасіння невіруючих і тому пішов з євангелізаційною місією до султана в Єгипті, а його брати - в Сірію, Палестину, Туніс і Марокко, нерідко віддаючи життя за проголошувану віру. Дуже суворий спосіб життя, проповіді, служіння найбіднішим, довгі молитви - все це було палким прагненням випрошувати благодаті для грішників та невіруючих.

7. Інші важливі події з життя св. Франциска.

Крім згаданих подій з життя св. Франциска та його діяльності, існують ще інші, які ми повинні пам'ятати. До них належать:
 а) Відпуст Порціункули
Була це велика благодать, випрошена святим Франциском у Римського Папи - отримання цілковитого відпусту, тобто відпущення всіх тимчасових кар для тих, котрі, виконавши певні умови, відвідають церкву Матері Божої Ангельської. Цю благодать св. Франциск отримав від Папи Гонорія III у 1216 році. Пізніше цей відпуст Святий Престол поширив на всі францисканські церкви, а зараз й на всі католицькі церкви та каплиці у день 2 серпня. В отриманні цього відпусту Франциск керувався великим милосердям для вбогих людей, які не могли піти у паломництво до Святої Землі, щоб там отримати той відпуст.
б)    Вертеп у Греччо
Франциск також дав Церкві нове переживання Різдва Христового через те, що почав ставити Різдвяну Виставу. Пізніше, згідно цієї традиції, у храмах почали будувати Різдвяні вертепи та ставити вистави. Почалося це від організованої в місцевості Греччо сцени Христового Різдва для місцевого населення. Це сталося у 1223 році.
в)    Стигмати на горі Альверна
Найвідомішою подією в житті св. Франциска було отримання ним на горі Альверна, за два роки до смерті, святих Стигматів, тобто ран на руках, ногах та боці, на зразок Ісуса Розп'ятого, Ці святі рани бачили на тілі св. Франциска його брати та багато інших людей.
В. Закінчення.
Франциск помер 3 жовтня 1226 року в своїй улюбленій капличці Порціункулі. Наступного дня в урочистій процесії тіло було перенесено до Ассизі, з затримкою у церкві св. Даміана, у сестер Кларисок Через два роки Папа Григорій IX канонізував св. Франциска. За бажанням цього самого Папи, генерал Ордену, брат Ілля з Кортони у 1228-1230 роках, побудував чудову базиліку, до якої у 1230 році були перенесені Реліквії св. Франциска, де вони знаходяться до теперішніх часів, та які вшановує дуже велика кількість паломників.
Св. Франциск був названий одним із Пап "другим Христом", тому, що зміг так вірно віддзеркалити життя Ісуса Христа, наслідуючи Його в усьому. Франциск, на зразок Ісуса, був братом для людей та цілого світу.
Своєю особистістю він захоплював багатьох людей, які ставали його послідовниками, не тільки в минулому, але й за теперішніх часів.
Намагаймося і ми краще пізнати життя цього святого, щоб відповідно на його взірець ми також наслідували Ісуса покірною і розп'ятого, брата і нашого Господа, жити відповідно Євангелії та допомагати Церкві.

Таким чином ми будемо ставати "другим Ісусом" і через святість життя та апостольську ревність відновляти зруйновані храми людських душ.