ФРАНЦИСКАНСЬКИЙ ОРДЕН СВІТСЬКИХ
Друга мета
Францисканського Ордену Світських
АПОСТОЛЬСТВО
Формаційні матеріали для Постулату, затверджені Радою Центрально-Східного Регіону ФОС
Переклад: Куницька Софія ФОС
Комп’ютерний набір: Корнєєнко Олена ФОС
1999р.
А. Вступ
Як ми вже знаємо, під час постулату нашим обов'язком е детальне ознайомлення з життям засновника Францисканського Ордену Світських, з історією цього Ордену, його метою, його правочинними документами та літургією. Особливо важливим є ознайомлення з його метою, щоб усвідомити ті обов'язки, які ми беремо на себе, якнайкраще їх виконуючи для особистої користі, а також для користі Церкви. Першою метою Францисканського Ордену Світських - є прагнення до особистої християнської досконалості. Сьогодні ми обговоримо другу мету, котрою є католицьке апостольство, тобто різними способами свідчення допомоги Церкві в залежності від індивідуальних можливостей та вказівок Церкви.
Після Другого Ватиканського Собору, Церква звертає увагу світських людей на апостольську діяльність. Ось слова Собору: "Світські люди, зібрані в Божому Народі, ким би вони не були, покликані до того, щоб допомагати зростанню Церкви та її постійному освяченню" (КК 31, 297). Синод Єпископів, скликаний у 1987 році у Римі, роздумуючи над значенням світських людей у Церкві, так висловився про них: "Вони також покликані до проголошення Доброї Новини та до діалогу з усіма людьми ".
Другий Ватиканський Собор пояснює цей обов'язок допомоги Церкві фактом прийняття хрещення, завдяки чому кожен християнин приєднується до спільноти Церкви, а завдяки прийняттю таїнства миропомазання християнин зобов'язується жити відповідно віри, яку визнає, та захищати її. Для тих, які належать до Францисканського Ордену Світських, цей обов'язок виникає вже з факту складення обітниць. У скороченому вигляді це апостольство повинно мата наступні риси:
- воно повинно виникати з надприродної любові до Бога та людини, з черпання прикладів у діяльності Церкви,
- повинно бути тісно з'єднаним з діяльністю Церкви, як цього прагнув св. Франциск, і котрий довів це власним життям;
- повинно завжди відзначатися простотою та покорою.
Б. Розгорнення
Ми розглянемо більш конкретно, у чому полягає суть апостольства та в яких формах воно може проявлятися.
1. Апостольство доброго прикладу християнського життя
Ця форма доступна для кожного та може виявитись у відношенні до власної сім'ї, або середовища, в якому ми живемо, наповнюючи його духом Євангелії.
а) У власній сім'ї.
Це турбота про те, щоб в сім'ї панувала атмосфера любові, щоб Бог був шанований та щоб життя було згідним з нормами віри та християнської моралі. Це також постава зичливості та взаємодопомоги у сім'ї, вміння пробачати один одному, а також посвячення один одному. Це зустрічатися з Богом у щоденній ранковій та вечірній молитві: добре коли вона спільна, - молитва вголос батьків та дітей. Це також зберігання в сім'ї релігійної та народної традицій. Саме така сім'я, в якій буде панувати єдність та любов, спокій, взаємоповага, буде добре діяти на інших без слів, простим фактом власне такого існування.
б) В сусідстві та на праці.
Це також нехай виражається у діяльній та зичливій поставі, яка виникає завдяки думці, що так хоче Господь Христос, котрий заповідь любові назвав першою та найбільшою: "Щоб ви взаємно любимі один одного, так, як Я вас полюбив ". Ця любов і мудрість уній, підкажерізного роду способи служіння іншому, покірно і з радістю зичливо ставитись до кожної людини, допомагати їм, особливо біднішим) Таким чином давати свідоцтво про братерство: єдність усіх дітей Бога.
2. Апостольство молитви та страждання.
Своїми молитвами та пожертвуваними Богу стражданнями належить охоплювати всі душпастирські акції, які здійснюються у всій Церкві, або в нашій країні, в нашій дієцезії, приході. Адже ефективність усіляких душпастирських справ залежить від Божої благодаті, а її Бог дає, коли Його про це просять. Це буде наш духовний внесок до справи поширювання Божого Царства у людських душах.
а) Особиста молитва.
У наших молитвах ми повинні виходити за межі своїх потреб та потреб близьких нам осіб, охоплюючи справи сучасного світу, Церкви, Вітчизни, дієцезії, приходу. Нам належить молитися про справедливий мир на землі, допомагаючи молитвою Святому Отцю в його апостольській праці. Належить також молитися за місії та місіонерів, за нові ревні священицькі та чернечі покликання, а також за місійніпокликання у вселенській Церкві, в дієцезії, в приході. Є люди старшівіком та хворі, котрі не можуть служити іншим своєю активною діяльністю. Нехай вони знають, що у них є велике поле апостольства у Церкві завдяки молитві та стражданню. Здорові та активні люди повинні пам'ятати, що молитва чи особиста, чи спільна, є фундаментом усілякої апостольської акції у Церкві. Господь Ісус виразно навчав: " Без Мене нічого не можете",
Ми повинні молитися за тих, яких торкнулись життєві поразки, за тих, котрих переслідують за переконання, за хворих, ув'язнених. Належить також молитися за душі, які страждають у чистилищі, за померлих батьків, рідних, знайомих, друзів, доброчинців, щоб нести їм допомогу та прискорити визволення з чистилища та осягнення вічногоі щастя. Хворі особи, які страждають, нехай в цих апостольськихінтенціях жертвують Богові свої страждання в з'єднанні з Христовим Стражданням та терпінням Пресвятої Матері.
б) Спільна молитва
Світські францисканці повинні також віддавати Богу славу, беручи участь у літургійній та спільній молитві, збираючись на зустрічах своєї спільноти, так як сам Христос сказав, що "де двоє або троє зібрані в ім 'я Моє, там і Я серед них". Нехай це виражається не тільки в обов'язковій повній участі у Святій Месі в усі неділі та свята, але також і в буденні дні, однак коли мова йде про буденний день, то без шкоди для сімейних обов'язків. Належить брати участь у своїй щомісячній зустрічі спільноти.
3. Апостольство добрим словом та навчанням
Тут йде мова про навчання із благословення Церкві, проголошення Євангелії, навчання істин віри та катехизації. Мова йде також про виправлення помилкових поглядів або упереджень щодо Церкви та пояснення її істинної науки
а) Виправлення помилкових поглядів і упереджень
Часто зустрічаємось з людьми, котрі декларуються як невіруючі, мають скривлені погляди на тему віри та Церкви, або мають сумніви у вірі. Ми маємо бути самі добре ознайомлені з принципами віри, щоб гід час зустрічі з такими людьми вміти дати компетентну відповідь, Не біймося, тому що немає суперечностей поміж істинним навчанням та вірою. Вірують не тільки маленькі люди, але також й професори університетів, так як істинне знання приводить до Бога. Однак, потрібно постійно пам'ятати, що усе це маємо чинити з великою любов'ю та дуже делікатно, вшановуючи гідність кожної людини.
б) Пояснення істинної науки Церкви
Часто причиною невіри, сумнівів, є брак знайомства з основними істинами віри, занедбання у релігійному вихованні або деморалізація, зіпсоване життя. Такі люди посилаються на невіру, тому що так зручніше, така мода. Це скоріше люди незнаючі, ніж невіруючі. З любов'ю та повагою до кожної людини, з покорою належить пояснювати такій людині його помилкові переконання, а також про істину, яку піддають сумніву, вирівняти фальшиві погляди або упередження щодо Церкви або духовенства. Говорити, що віра ґрунтується на міцному фундаменті, об'явленому слові правдомовного та всезнаючого Бога, котрий ні сам не може помилитися, а також не хоче довести нас до помилки.
4. Апостольство доброчинності та милосердя
Воно може проявлятися в різній формі, але скеровувати його можемо до двох основних форм:
а) Допомога людям самотнім, старшим і покинутим
Ми можемо зустрічати таких людей в цьому самому домі, на цій самій вулиці, сусідній або іншій, де ми живемо. Без нав'язування намагаймося здобути довіру такої людини, відвідуймо її, зичливо порозмовляймо з нею та пожертвуймо їй свою допомогу в потребі. Це може бути вирішенням якоїсь справи в управлінні, на пошті, придбанням продуктів або ліків, може бути допомога в зберіганні порядку в кімнаті або прання білизни. Однак тут потрібно багато такту, культури, терпеливості та покори, тому що старші люди часто недовірливі, наповнені підозрою та обтяжені недоліками свого віку, Часто цією допомогою може бути сама присутність, "бути" з кимось, хто самотній, та терпеливо слухати його довірливі розповіді або скарги. Це також буде свідченням християнської любові до ближнього.
б) Допомога в душпастирстві хворих
В турботі про бідну та хвору людину, в служінні їй діючою любов'ю проходить перевірку наше християнство щодо послання Церкви. Нехай це виражається практично, - наприклад, у відвіданніхворих осіб, здійсненню їм послуг таких, як: подати та купити ліки, підготувати хворого до прийняття святих таїнств у хворобі або підготування хворого та його кімнати для частішого прийняття Святого Причастя, наприклад, у першу п'ятницю місяця. Вчинком християнського милосердя, буде сама присутність біля хворого, розмова, читання Святого Письма, цікавої книги або католицької преси, інформування проте, що робиться в приході...
5. Апостольство душпастирства сімей.
Церква робить зусилля, щоб сім'ю зробити морально здоровою, а подружжя тривалим, щоб в ньому був шанований Божий закон, тому що від тривалих, міцних вірою та морально здорових сімей залежить якість суспільства та міць народу. Церква проводить душпастирство сімей, виховує катехетів сімейного життя, на спеціальних курсах готуємолодих людей до подружжя та сімейного життя. Особи молодші за віком можуть закінчити цього роду навчання, стаючи вчителями сімейного життя та допомагати Церкві в цій праці. Для більшої кількості світських францисканців це апостольство може проявлятись у наступних формах:
а) Охорона зачатого життя
Церква вчить, що дитина є людиною від першої хвилини зачаття, має право на життя і ніхто - ні батьки, ні влада - не мають уповноваження позбавити дитину цього права. Знищення - зачатого життя через використання якихось засобів є страшним вбивством, жахливим вироком смерті, виданим беззахисній людині. Бувають часті випадки, що старші особи - матері, свекрухи, сусідки - радять своїм дочкам, невісткам або знайомим, коли вони вагітні третьою дитиною, зробити аборт. Це е злий вчинок та участь у чужому гріху. Потрібно ставати на захист кожного зачатого життя, тому що його дає Бог і тільки Він може його забрати. У випадку самотньої матері, яка переживає сумніви та спокусу позбутися турбот завдяки аборту, належить її скерувати до приходу, котрий запросить її до Дому Самотньої Матері. Там вона буде оточена опікою перед та післяпологів. Зможе, народивши дитину, або забрати її, або віддати в іншу сім'ю.
б) Об'єднання розбитих або посварених сімей таприведення до укладення церковного шлюбу.
Великим злом і нещастям для Церкви та віри є нетривалість подружжя, лавина розлучень або подружні зв'язки без церковного шлюбу. Такі подружжя непоєднані з Богом, живуть у постійному смертному гріху та впливають на зниження релігійного рівня в приході. Світські францисканці, які відчувають достатньо сил, можуть бути допомогою Церкві. Ця допомога може виявлятися у започаткуванні знайомств, пробудженні довіри та пожертвуванні таким подружжям допомоги, щоб вирівняти їх життєві стежки. Нехай вони терпляче пояснюють, що подружжя не повинні розлучатись, тому що такою є воля Христа, та якщо вони розлучаться, то ускладнять собі життя з релігійного боку. А в іншому подружжі, якщо б з кимось іншим заключили, будуть жити у грішному та перелюбному зв'язку. Не зможуть вони приступити до Сповіді та до Святого Причастя, не зможуть виконувати функції хресних батьків а у випадку смерті в такому стані сумління, не будуть спасенні, тому що Святе Письмо говорить: "Перелюбці не отримають Небесного Царства". Тому нехай усі конфліктні справи вирішують завдяки подружньому діалогу, нехай відчувають себе відповідальними за християнське виховання дітей. Тим, які живуть тільки у цивільному зв'язку, нехай допомагають у контактах з приходською канцелярією та будуть посередниками в укладанні церковного шлюбу. У цьому всьому потрібен великий такт і культура.
в) Приготування занедбаних дітей до Першого Святого Причастя.
Християнським обов'язком є допомога багатодітним сім'ям, опіка над бідними та самотніми дітьми, наприклад, у будинках-інтернатах, навчання катехизму, допомога в приготуванні їх до таїнства Сповіді та Причастя
6. Апостольство душпастирства тверезості.
Не меншим злом для народу є велика кількість людей, залежних від алкоголю, що викликає дуже неприємні наслідки для окремих сімей та суспільства. Церква робить зусилля, щоб протистояти великій лавині пияцтва та виховувати суспільство у тверезості. В багатьох приходах може існувати рух тверезості, котрий цю виховну працю буде проводити завдяки молитві та відповідним наукам, а також завдяки душпастирським акціям, Існують також Братства Тверезості. Світські францисканці нехай допомагають Церкві у цій праці виховання суспільства у тверезості. Вони можуть робити це наступним чином:
а) Брами участь в днях молитви про тверезість народу
та слухати відповідні науки Церкви.
Належить особисто та на зібраннях спільноти молитися у цих болючих справах.
б) В особистих контактах переконувати про руйнуючу
силу зла та можливість звільнитися від цієї залежності.
Щоб допомогти залежним від алкоголю, належить діяти завдяки власному прикладу, а саме: не організовувати зустрічей з використанням алкоголю, виховувати до відповідальності за дім, дружину, дітей.
Підтримувати контакт хворих на хворобу алкоголізму з Клубами Анонімних Алкоголіків, Клубами Абстинентів, а також з приходськими душпастирями, котрі допомагають у звільнені від залежності з допомогою релігійного діяння.
7. Апостольство турботи про красу Божого дому.
Це є дуже вдячне і доступне для кожного поле апостольської діяльності: турбота про красу храму та його навколишньогосередовища, та бажання працювати з приходом або монастирем в різних галузях, які запропонують обставини часу.
а) Допомога в гарному утриманні храму.
Це буде проста та буденна праця: прибирання храму, принесення квітів та прикрашення вівтаря, турбота про естетичне утримання навколишнього середовища, щоб ніколи не було засмічене, щоб квітники, зелені насадження були утримані зі старанною турботою, щоб місійний хрест був декоративно оформлений, а також і фігурка Божої Матері. Було б добрим, щоб в спільноті була створена група, яка б це завдання виконувала жертовне та з бажанням,
б) Співпраця з приходом в інших галузях.
Ми утворюємо разом з першим Орденом одну велику францисканську родину. Родина повинна бути об'єднаною та взаємно допомагати собі. Священики навчають світських людей у вірі, освячують їх завдяки здійсненню Пресвятої Жертви Святої Меси та завдяки здійсненню таїнств. Світські люди, в разі потреби, можуть відповідати розумінням, зичливістю та допомогою. Можуть іноді виникати незвичайні потреби, такі як; допомога в організації процесії Божого Тіла, відпуст у приході, допомога у ремонтах церковних приміщень, організація служби милосердя., євангелізаційні зустрічі чи у інших справах про котрі попросить асистент або старший спільноти.
8. Апостольство католицької преси та книжок.
а) Розповсюдження католицької преси.
Можна також вести апостольство завдяки поширенню католицької преси. Читати самому, купуючи один або другий католицький щотижневик або щомісячник, щоб поглиблювати свою віру та бути поінформованим про те, що діється у країні та цілій католицькій Церкві, але також ділитися цією пресою з іншими, особливо з хворими або з тими, які не можуть ходити до храму, або з тими, хто шукає Бога, інформуючи їх про якусь особливо цікаву статтю. Служити також хворим тим, щоб оформити для них постійне доставляння католицької преси або зацікавити їх у тому.
б) Інформація про приходську бібліотеку.
Це апостольство слова може виразитися в повідомленні про існування у приході бібліотеки, про день та години, коли вона працює, про можливість релігійного виховання завдяки користуванню релігійними книжками.
Нехай це також виражається в збиранні власної бібліотеки добрих релігійних книжок та в пропонуванні їх іншим.
В. Закінчення
Ми бачили, що є дуже багато можливостей реалізаціїдругої мети Францисканського Ордену Світських. Не кожний повинен реалізувати їх всі. Належить розважливо вибрати те, що для мене можливе, та реалізувати відповідно своєї компетенції та можливостей. Однак для кожного є можливою молитва за Церкву та про навернення тих, котрі далеко від Бога. Але також потрібна дія, апостольська активність, на яку Церква так розраховує. Третій Францисканський Орден повинен формуватися у свідому групу людей молитви та дії. Очікуємо на охоче приєднання до апостольської діяльності, яка буде вам делікатно підказана. Нехай Францисканський Орден Світських буде численний, міцний, який збирає людей, що живуть християнським життям, люблять Церкву та прагнуть жертовно працювати для неї. Утворюймо в приході об'єднану групу, численну, живу, яка складається з людей сформованих, що провадять поглиблене релігійне життя, набожних але й активних. Нехай нас буде багато, але людей на високому рівні, котрі тим самим будуть впливати на інших парафіян.